діюча речовина: 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат;
1 ампула містить 100 мг 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат;
допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.
Розчин для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка забарвлена прозора рідина.
Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТХ N07X X.
Кардіологічні препарати. Код АТХ C01E B.
Фармакодинаміка.
Армадін є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стрес-протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджуючих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Препарат покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів i тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Bін інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід-білок, зменшує в'язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортування нейромедіаторів i покращенню синаптичної передачі. Армадін підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Спричиняє посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) i креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Армадін нормалізує метаболічні процеси в ішемізованному міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Армадін сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшуючи гостроту зору.
Фармакокінетика.
При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Армадін швидко переходить з кровоносного русла в органи i тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному у глюкуронокон'югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.
Підвищена індивідуальна чутливість до препарату, печінкова або ниркова недостатність.
Армадін посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
Підвищуе антиангінальну активність нітропрепаратів і атигіпертензивну активність АПФ та бета-адреноблокаторів. Сумісне застосування з нібентаном, пропранололом та верапамілом знижує ризик розвитку аритмогенних ефектів останніх, сумісне застосування з нейролептиками знижує ризик розвитку і вираженність побічних ефектів останніх.
Особливої уваги потребує призначення препарату хворим з обтяжливим алергологічним анамнезом. Після завершення парентерального введення, для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток.
Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у період вагітності або годування груддю не проводилося, тому Армадін не слід застосовувати у цей період.
У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи імовірність побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Армадін призначати внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирати індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починати лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Армадін вводити повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Армадін призначати у комплексній терапії у перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Армадін застосовувати протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Армадін слід призначати внутрішньовенно струминно або краплинно у дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводити внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводити внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат призначати внутрішньом'язово у дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда у складі комплексної терапії Армадін вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб, на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Армадіну, у наступні 9 діб можливе внутрішньом'язове введення Армадіну. Внутрішньовенне введення Армадіну проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9 % розчині хлориду натрію або 5 % розчині декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хвилин. У разі необхідності можливе повільне струминне введення Армадіну протягом не менше 5 хвилин.
Введення Армадіну (внутрішньовенне або внутрішньом'язове) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій у складі комплексної терапії Армадін вводити внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Армадін вводити у дозі 100-200 мг внутрішньом'язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводити внутрішньовенно у дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у передопераційний, так i в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміну препарату слід проводити поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Армадін призначати дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на день внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Армадін не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.
При передозуванні можлива сонливість. Бессоння, при внутрішньовенному введенні в окремих випадках можливе короткочасне та незначне підвищення артеріального тиску.
Розвиток симптомів передозування, як правило, не потребує застосування купірувальних засобів. Зазначені симптоми порушення сну зникають самостійно протягом доби. В особливо тяжких випадках рекомендується застосування одного з таблетованих снодійних та анксіолітичних засобів (нітразепаму 10 мг, оксазепаму 10 мг або діазепаму 5 мг). При надмірному підвищенні артеріального тиску застосовують антигіпертензивні засоби під контролем артеріального тиску і/або доповнюють терапію нітровмісними препаратами. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску.
З боку нервової системи: сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, головні болі, порушення координації.
З боку органів травлення: нудота, сухість слизової оболонки рота.
З боку імунної системи: при індивідуальній гіперчутливості до препарату можливо виникнення алергічних реакцій, включаючи шкірні висипання, кропив'янку, свербіж, ангіоневротичний набряк.
Інші: дистальний гіпергідроз.
При внутрішньовенному введенні, особливо струминному, можливо виникнення металевого присмаку у роті, відчуття жару в усьому тілі, неприємного запаху, дряпання в горлі та дискомфорту в грудній клітці, задишки, відчуття серцебиття, тахікардії, тремору, гіперемії обличчя. Як правило, зазначені явища пов'язані з надмірною швидкістю введення препарату і мають короткочасний характер.
На фоні довготривалого введення препарату можливо виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.
5 років.
Зберігати при температурі не вище 30 0С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 2 мл в ампулах, по 10 ампул (5×2) у пачці з картону або по 10 ампул (10×1) у пачці з картону.
За рецептом.
Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків» (відповідальний за виробництво та контроль/випробування серії, не включаючи випуск серії).
Кількість в упаковці | 5 шт |
Торгівельна назва | НЕЙРОТОП |
Виробник | LICVOR |
Номер Реєстраційного посвідчення | UA/16933/01/01 |
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Нейротоп ФЛ
Склад:
діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допомiжнi речовини: натрію метабісульфіт, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на нервову систему. Інші засоби, що діють на нервову систему.
Код АТХ N07X X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Препарат має антигіпоксичну, антиоксидантну, мембранопротекторну, ноотропну, анксіолітичну, стресопротективну і протисудомну дію.
Він є інгібітором вільнорадикальних процесів, гальмує процеси перекисного окислення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід–білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежна фосфодіестераза, аденілатциклаза, ацетилхолінестераза), рецепторних комплексів (бензодіазепіновий, ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти), ацетилхоліновий), посилюючи їхню здатність до зв’язування з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, покращує транспорт нейромедіаторів і синаптичну передачу. Підвищує вміст дофаміну в головному мозку. Нейротоп ФЛ посилює компенсаторну активність аеробного гліколізу, зменшує ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії, збільшує вміст АТФ (аденозинтрифосфорної кислоти) і креатинфосфату, активує енергосинтезувальну функцію мітохондрій.
Препарат підвищує резистентність організму до дії різних факторів при патологічних станах (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними препаратами – нейролептиками). Нейротоп ФЛ покращує метаболізм і кровопостачання головного мозку, мікроциркуляцію і реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембрани клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів), запобігаючи гемолізу. Препарат чинить гіполіпідемічну дію, зменшує рівень загального холестерину і ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності). Він зменшує ферментативну токсемію і ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті. Препарат нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність і скоротність міокарда, а також збільшує коронарний кровотік в зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів.
Нейротоп ФЛ сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки і волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, причинами якої є хронічна ішемія і гіпоксія; покращує функціональну активність сітківки та зорового нерва, збільшуючи гостроту зору.
Фармакокінетика.
Всмоктування. При введенні Нейротопу ФЛ в дозах 400–500 мг Сmax в плазмі становить 3,5–4,0 мкг/мл і досягається протягом 0,45–0,5 години.
Розподіл. Швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини. Після внутрішньом’язового введення препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин. Середній час утримування препарату в організмі становить 0,7–1,3 години.
Метаболізм. Метаболізується в організмі шляхом інтенсивної кон’югації з глюкуроновою кислотою.
Виведення. Швидко виводиться з організму з сечею: в основному в глюкуронокон’югованій формі і в незначних кількостях в незміненому вигляді.
Клiнiчнi характеристики.
Показання:
- гострі порушення мозкового кровообігу;
- дисциркуляторна енцефалопатія;
- нейроциркуляторна дистонія;
- черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
- легкі когнітивні розлади атеросклеротичного генезу;
- гострий інфаркт міокарда (з першої доби) – в складі комплексної терапії;
- тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
- абстинентний синдром при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів;
- гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
- гострі гнійно-запальні процеси черевної порожнини (гострий некролітичний панкреатит, перитоніт) – у складі комплексної терапії;
- первинна відкритокутова глаукома (на всіх стадіях) – у складі комплексної терапії.
Протипоказання:
- підвищена індивідуальна чутливість до препарату;
- гострі порушення функції печінки і нирок;
- дитячий вік;
- вагітність;
- період годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Потенціює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепін), протипаркінсонічних засобів (леводопа). Зменшує токсичні ефекти етилового спирту.
Особливості застосування. В окремих випадках можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості, особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування препарату при вагітності та годуванні груддю не проводилося. Протипоказане застосування препарату в період вагітності та годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час лікування препаратом не рекомендується керувати автотранспортом або працювати зі складною технікою, верстатами чи будь-яким складним устаткуванням, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струменево або крапельно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат розводять у фізіологічному розчині натрію хлориду.
Струменево препарат вводять повільно протягом 5–7 хв, крапельно – зі швидкістю 40–60 крапель на хвилину.
Починають лікування дорослих з дози 50–100 мг 1–3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу: призначають у комплексній терапії в перші 2–4 дні внутрішньовенно струменево або краплинно дорослим по 200–300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10–14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм: застосовують протягом 10–15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200–500 мг 2–4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії (фаза декомпенсації): внутрішньовенно струменево або краплинно в дозі 100 мг 2–3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії: препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах: препарат призначають внутрішньом’язово в дозі 100–300 мг на добу протягом 14–30 днів.
При гострому інфаркті міокарда в складі комплексної терапії: вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб, на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення. В наступні 9 діб можливий перехід на внутрішньом’язове введення. Внутрішньовенне введення проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9 % розчині хлориду натрію або 5 % розчині декстрози (глюкози) в об’ємі 100–150 мл протягом 30–90 хв. За необхідності, можливе повільне струминне введення препарату, тривалістю не менше 5 хвилин.
Препарат вводять (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) 3 рази на добу через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг/кг маси тіла на день, разова доза – 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При нейроциркуляторній дистонії: внутрішньом’язово по 100–200 мг 1–2 рази на добу протягом 10–15 днів.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій у складі комплексної терапії: вводять внутрішньом’язово по 100–300 мг на добу, 1–3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі: вводять у дозі 100–200 мг внутрішньом’язово 2–3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1–2 рази на добу протягом 5–7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами: дорослим вводять внутрішньовенно в дозі 50–300 мг на добу протягом 7–14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт): препарат призначають у першу добу як передопераційного, так і післяопераційного періоду. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміну препарату слід проводити поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.
При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті: призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово.
При некротичному панкреатиті легкого ступеня тяжкості: по 100–200 мг 3 рази на день внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово.
При некротичному панкреатиті середнього ступеня тяжкості: дорослим по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду).
При тяжкому перебігу некротичного панкреатиту: доза 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози.
Дуже тяжкий перебіг: початкова доза 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300–400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Діти. Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому Нейротоп ФЛ цій віковій категорії не застосовується.
Передозування. При передозуванні можливий розвиток сонливості. Необхідно тимчасово припинити прийом препарату і провести симптоматичне лікування.
Побічні реакції.
Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, сонливість, алергічні реакції, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
Термін придатностi. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність. Випадки несумісності з препаратами інших фармакологічних груп не описані.
Упаковка.
По 2 мл в скляних флаконах янтарного кольору, закупорених гумовими пробками, обтиснутих алюмінієвими ковпачками з фліпами червоного кольору. По 5 флаконів у прозорій контурній чарунковій упаковці. По 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону.
По 4 мл в скляних флаконах янтарного кольору, закупорених гумовими пробками, обтиснутих алюмінієвими ковпачками червоного кольору. По 5 флаконів у прозорій контурній чарунковій упаковці. По 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ЗАТ «Ліквор».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
м. Єреван 0089, вул. Кочиняна, номер 7/9, Республіка Вірменія.
Заявник.
ЗАТ «Фармліга».
Місцезнаходження заявника.
вул. Мейстру, 9, м. Вільнюс, LT-02189, Литовська Республіка.
Оплата здійснюється:
Дивитися детальніше.
Доставка здійснюється:
Ми співпрацюємо тільки з провідними фармацевтичними компаніями, які гарантую якість продукції. У нас є всі сертифікати і ліцензії, необхідні для реалізації лікарських засобів.
Дізнатися докладніше про гарантію можна тут.
Препарати належної якості поверненню не підлягають. З умовами повернення більш детально можна ознайомитись тут.