Первагор р/н д/ін 50мг/мл амп №10

Активний інгредієнт: етилметилгідроксипіридин сукцинат;

1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридин сукцинат у 100% речовині 50 мг;

Препарат призначається внутрішньом'язово або внутрішньовенно (реактивно, крапельно). Дози обираються окремо. У випадку інфузійного методу препарат слід розбавити в сольовому розчині хлориду натрію (200 мл). Лікування дорослих починається з дози 50–100 мг 1–3 рази на день, поступово збільшуючи дозу до досягнення терапевтичного ефекту. PERVAGOR вводиться повільно протягом 5-7 хвилин, крапельним — зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.

При гострих розладах циркуляції мозку призначають дорослим у складній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно з струменем або крапельницею 200-500 мг один раз на день, потім внутрішньом'язово 200-500 мг 2-3 рази на день. Період лікування — 14 днів.

У разі краніоцеребральної травми та наслідків краніоцеребральних ушкоджень PERVAGOR застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенної крапельної ін'єкції 200-500 мг 2-4 рази на день.

У разі дисциркуляційної енцефалопатії на фазі декомпенсації препарат слід вводити внутрішньовенно струменем або крапельницею з дозою 200-500 мг 1-2 рази на день протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово у дозі 100-250 мг/день протягом наступних 2 тижнів.

Для профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять внутрішньом'язово дорослим у дозі 200-250 мг 2 рази на день протягом 10-14 днів.

При легких когнітивних порушеннях у літніх пацієнтів та тривожності препарат вводять внутрішньом'язово в дозі 100-300 мг/день протягом 14-30 днів.

При гострому інфаркті міокарда PERVAGOR вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 днів на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, включаючи нітрати, бета-блокатори, інгібітори ферменту, що перетворюють ангіотензин (ACE), тромбо. У перші 5 днів бажано внутрішньовенне введення PERVAGOR для досягнення максимального ефекту, протягом наступних 9 днів можливе внутрішньом'язове введення. Внутрішньовенне введення препарату здійснюється крапельною інфузією повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з розчином хлориду натрію 0,9% або розчином 5% декстрози (глюкози) в об'ємі 100-150 мл протягом 30-90 хвилин.

Препарат (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) вводиться 3 рази на день кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кілограм маси тіла на день, одноразова доза — 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, одна доза не повинна перевищувати 250 мг.

При глаукомі відкритого кута різних стадій PERVAGOR застосовується як частина комплексної терапії внутрішньом'язово у дозі 100-300 мг/день, 1-3 рази на день протягом 14 днів.

У випадку синдрому відміни алкоголю препарат вводять у дозі 200-500 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово 2-3 рази на день протягом 5-7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними препаратами препарат вводять внутрішньовенно дорослим у дозі 200-500 мг/день протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротизуючий панкреатит, перитоніт) препарат призначають у перший день як у передопераційний, так і післяопераційний періоди. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу та клінічного перебігу. Відміну препарату слід проводити поступово лише після стабільного позитивного клінічного та лабораторного ефекту.

При гострому набряку (інтерстиціальному) панкреатиті PERVAGOR призначають дорослим у дозі 200-500 мг 3 рази на день внутрішньовенно крапельницею (з ізотонічним розчином хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Легка тяжкість: 100-200 мг тричі на день внутрішньовенно крапельницею (з ізотонічним розчином хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Помірна тяжкість: дорослі – 200 мг 3 рази на день внутрішньовенно крапельницею (з ізотонічним розчином хлориду натрію). Важкий перебіг: імпульсна доза 800 мг у перший день при двох введеннях, потім 200-500 мг двічі на день з поступовим зменшенням добової дози. Дуже важкий курс: початкова доза 800 мг/день до стабільного полегшення прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану — 300-500 мг двічі на день внутрішньовенно крапельницею (з ізотонічним розчином хлориду натрію) з поступовим зниженням добової дози.