Блефарит
В офтальмологічній практиці поряд із захворюваннями безпосередньо очей значне місце займають ураження прилеглих тканин, у тому числі повік. До таких патологій належить блефарит. Це запальний процес, що охоплює край століття (лінію зростання вій).
Блефарит верхньої повіки (або нижньої) розвивається гостро або має хронічний перебіг. Гостра симптоматика властива інфекційному ураженню (бактерії, грибки, вірус герпесу). Хронічний блефарит – запальний процес неінфекційної природи. Етіологія його виникнення невідома. З огляду на хвороби часто рецидивує ячмінь, розацеа. Створюються сприятливі умови для приєднання бактеріальної інфекції.
Причини
Ураження очей частіше двостороннє. Чинниками ризику розвитку патології є:
- хвороби органів ШКТ;
- вікові зміни;
- деякі харчові звички;
- нестача вітамінів та мінералів;
- недотримання гігієни (викликає бактеріальний, грибковий блефарит);
- негативний вплив ззовні (пересушене повітря, сильний вітер);
- цукровий діабет;
- поразка повік кліщем демодексом.
Основні причини блефариту – це інфікування тканин патогенною флорою, порушення функціонування мейбомієвих залоз. Жировий секрет, накопичуючись на краю повік, створюють сприятливі умови для розмноження мікробів. Закупорка залоз може спричинити виразкові ураження тканин.
Види
Класифікація поразки виділяє блефарит повік двох типів – задній та передній. До першої групи належить мейбомієвий та демодекозний вид. Як випливає з назв, захворювання пов'язане з дисфункцією сальних залоз.
Друга група охоплює патології, що торкаються зовнішньої частини повік (лінія зростання вій). Це ангулярний блефарит, луската, виразкова та проста форма. Остання характеризується присутністю патологічного секрету. При цьому гною, лусочок і кірок немає.
Симптоми блефариту
Особливості клінічної картини залежать від специфіки захворювання. Загальні симптоми блефариту – болючість в області очного яблука, гіперемія та набряклість тканин. Нерідко є свербіж. Можуть бути скарги на відчуття стороннього тіла, почуття тяжкості. Гострий блефарит характеризується яскравішою клінічною картиною, вираженим дискомфортом.
Лікувати хворобу необхідно незалежно від форми (гострої чи хронічної). Відсутність терапії може призвести до погіршення зору, рубцювання тканин повік, ураження рогівки.
Додаткові ознаки залежать від походження захворювання:
- Стафілококовий блефарит. Сильне печіння в очах. Випадання та сплутування вій. Відчуття стороннього тіла в оці.
- Себорейний блефарит. Потовщення краю повік, сильна гіперемія. Величезна кількість щільно притиснутих лусочок по лінії вій.
- Мейбомієвий блефарит. Ущільнення повік. Набряклість та гіперемія кон'юнктиви. Жовто-сірий ексудат у зовнішніх кутах.
- Лускатий блефарит. Величезна кількість лусочок на шкірі і лінії вій. При відділенні видна червона та набрякла дерма.
- Алергічний блефарит. Різко з'являється набряк, сльозотеча, сильний свербіж і різь в очах. Світлобоязнь.
Діагностика
Діагностика блефариту у дорослих та дітей починається з огляду пацієнта. Лікар вивчає скарги, збирає анамнез. Проводиться біомікроспорія вій щодо присутності кліща, патогенної мікрофлори. Обов'язковим є обстеження при блефариті очей – щілинна лампа. Проведення посіву мазка визначає чутливість патогенів. У переліку додаткових обстежень при блефариті у дітей, дорослих – тест Ширмера (вироблення слізної рідини), перевірка функціональності мейбомієвих залоз.
Діагностикою та лікуванням захворювання займається офтальмолог. При алергічній формі ураження пацієнт прямує до алерголога.
Заходи профілактики
Щоб запобігти блефариту нижньої повіки або верхньої, важлива щоденна гігієна. Своєчасно очищайте шкіру від забруднень, включаючи виділення сала. Завдяки такій обробці знижується ризик закупорювання слізних залоз, розвиток патогенної мікрофлори. Це гарна профілактика простого блефариту.
Поліпшити стан мейбомієвих залоз допоможе прийом Омега-3. Організуйте повноцінний та різноманітний раціон з достатньою присутністю вітамінів, мінералів, білка. Блефарит у дитини нерідко виникає через влучення інфекції з брудних рук. Намагайтеся не допускати таких контактів. Особливо коли дитина знаходиться на вулиці.
Жінкам рекомендується стежити за декоративною косметикою. Не використовуйте продукти невідомої якості, засоби зі строком придатності, що минув.
Медикаментозне лікування блефариту
Схема терапії залежить від причини захворювання. Лікування блефариту відбувається з обов'язковим застосуванням місцевих засобів - крапель, мазей. Їх мета – усунення збудника в осередку поразки.
Для цього застосовують:
- Мазі для лікування блефариту з акарицидним ефектом. Якщо причиною поразки повік став кліщ демодекс.
- Препарати з бактерицидною дією. Замовити в Здравіці можна такі краплі при блефариті, як Окомістин, Левоміцетин, Ципрофлоксацин.
- Гормональні ліки з кортикостероїдами. Мають виражений протизапальний ефект – краплі для лікування блефариту Декапос, Тобрадекс, Дексафрі.
При алергічній природі недуга обов'язкове застосування антигістамінних засобів. Рішення про лікування блефариту ока протимікробними засобами системної дії приймає лікар.
Терапія захворювання у хронічній формі відрізняється від лікування гострої патології. Її основою є ретельна гігієна повік. Для зволоження слизової призначають склади з гіалуроновою кислотою, замінники сльози (Віаль сльоза, Штучна сльоза). Усунути запальні прояви допомагають заспокійливі мазі. За відсутності позитивної динаміки лікування хронічного блефариту доповнюють мазі з антибіотиком (еритроміцином, поліміксином), краплі з азитроміцином, сульфацетамідом.
Блефарит – це хвороба, але при правильному та комплексному лікуванні прогноз сприятливий.
