Дiакордин 90 ретард таб в/о 90мг №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДІАКОРДИН^® 90 РЕТАРД

(DIACORDIN^® 90 RETARD)

Склад:

діюча речовина: дилтіазем;

1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 90 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат 200, віск гірський, кремнію діоксид метильований, магнію стеарат, полісорбат 80, емульсія симетикону SE4, макрогол 6000, гіпромелоза 2910/15, заліза оксид жовтий (Е 172), тальк.

Основні фізико-хімічні властивості: жовто-коричневі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, діаметром близько 10,6 мм.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію в клітини міокарда у клітини гладеньких м’язів судинних стінок, що має наслідком вазодилатацію, яка призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження артеріального тиску. Цей лікарський засіб не спричиняє рефлекторної тахікардії завдяки негативному хронотропному ефекту дилтіазему. Клінічна відповідь досягається за доз дилтіазему, при яких негативний інотропний ефект мінімальний або відсутній. Дилтіазем зменшує потребу міокарда в кисні. Антиангінальний ефект спостерігається вже після прийому початкової дози, тоді як антигіпертензивний ефект проявляється лише після приблизно 2 тижнів безперервного застосування препарату.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Дилтіазем дуже швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Максимальні концентрації у плазмі крові спостерігаються через 4,1-7,1 години після прийому. Ступінь зв’язування дилтіазему з білками плазми – від 80 % до 85 %.

Біотрансформація та елімінація

Через ефект «першого проходження» біодоступність препарату становить близько 40 %. Дилтіазем значною мірою метаболізується цитохромом Р450 печінки. Основний метаболіт — дезацетилдилтіазем — все ще має ¹/₃ вазодилатаційної активності початкової сполуки, і частина активності препарату зумовлена також N-монодезметилдилтіаземом. Біологічне напіввиведення дилтіазему складається з двох фаз: ранньої (20-30 хвилин) і кінцевої (приблизно 3,5 години). Ефект від таблеток пролонгованої дії починає проявлятися через 5-7 годин після прийому і триває протягом 12 годин або більше. Дилтіазем виводиться у вигляді неактивних метаболітів із жовчю (65 %) та сечею (35 %). Лише приблизно 3 % препарату виводиться у незміненому вигляді.

Клінічні характеристики.

Показання.

– Стабільна стенокардія напруження, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);

– артеріальна гіпертензія I та II стадії – як у монотерапії, так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу препарату.

- Синдром слабкості синусового вузла, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.

- Атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.

- Брадикардія (нижче 55 уд/хв).

- Недостатність лівого шлуночка із застійними легенями.

- Одночасне застосування дантролену в інфузіях (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

- Застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, одночасне застосування яких протипоказане

Дантролен (інфузії)

У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).

Івабрадин

Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане, враховуючи ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, одночасне застосування яких вимагає обережності

Літій

Ризик посилення нейротоксичних реакцій, спричинених літієм.

Похідні нітратів

Посилення гіпотензивних ефектів та зомління (адитивні вазодилатаційні ефекти). В усіх пацієнтів, які отримують блокатори кальцієвих каналів, призначення похідних нітратів має здійснюватися лише з використанням поступового підвищення доз.

Теофілін

Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.

Альфа-антагоністи

Збільшення антигіпертензивних ефектів. Одночасне застосування альфа-агоністів може спричинити або посилити артеріальну гіпотензію. Комбіноване застосування дилтіазему з альфа-агоністами слід зважувати лише разом із ретельним моніторуванням артеріального тиску.

Аміодарон, дигоксин

Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності, особливо для пацієнтів літнього віку та при використанні високих доз.

Бета-блокатори

Імовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальних та атріовентрикулярних розладів провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Таку комбінацію можна використовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування, особливо на початку такого лікування.

Інші протиаритмічні препарати

Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості, його одночасне призначення разом із іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування.

Карбамазепін

Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну.

Рекомендується кількісно визначати рівні карбамазепіну у плазмі крові та при необхідності коригувати дозу препарату.

Рифампіцин

Ризик зниження рівнів дилтіазему у плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії рифампіцином або при його відміні.

Блокатори H₂-рецепторів (циметидин, ранітидин)

Збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. За пацієнтами, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії блокаторами H₂-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.

Циклоспорин

Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину, моніторувати функцію нирок, кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові. Рекомендується моніторувати концентрації фенітоїну у плазмі крові.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК] / ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])

Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв'язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.

Рентгенконтрастні речовини

У пацієнтів, які отримують дилтіазем, можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгеноконтрастного середовища, такі як артеріальна гіпотензія. Для пацієнтів, які одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгеноконтрастне середовище, необхідна особлива обережність.

Загальна інформація, яку слід взяти до уваги

Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда, необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.

Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументоване помірне (менш ніж у 2 рази) збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові у випадках його одночасного призначення із більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівні дилтіазему в крові (у 1,2 раза). За пацієнтами, які споживають грейпфрутовий сік, необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У випадку підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрацій будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів у плазмі крові. Одночасне призначення дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може зумовити зниження концентрацій дилтіазему у плазмі крові.

Бензодіазепіни (мідазолам, тріазолам)

Дилтіазем значно збільшує концентрації мідазоламу і тріазоламу у плазмі крові та подовжує їхній час напіввиведення. Для пацієнтів, які приймають дилтіазем, необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів, які метаболізуються за допомогою шляху, опосередкованого ферментом CYP3A4.

Кортикостероїди (метилпреднізолон)

Інгібування метаболізму метилпреднізолону (CYP3A4) та інгібування P-глікопротеїну. За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг при початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.

Статини

Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано, що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, зумовлених статинами, які метаболізуються ферментом CYP3A4. У разі можливості разом із дилтіаземом слід застостовувати статини, які не метаболізуються ферментом CYP3A4; в іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.

Особливості застосування.

Для пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка, брадикардією (ризик загострення) або АВ-блокадою першого ступеня, виявленою на електрокардіограмі (ризик загострення та, у рідкісних випадках, повної блокади), необхідний ретельний нагляд.

Перш ніж проводити загальне знеболювання, анестезіолог має бути поінформований про терапію дилтіаземом. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматичності міокарда, а також дилатацію судин, обумовлені дією анестезуючих засобів.

У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю може спостерігатися збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг, особливо за частотою серцевих скорочень.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, в тому числі з виникненням депресії.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв'язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.

Неперетравлені залишки таблетованої форми препарату з уповільненим вивільненням діючої речовини можуть виводитися з калом, проте цей факт не має клінічного значення.

У пацієнтів з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівнів глюкози в крові.

Педіатрична популяція

Безпечність та ефективність дилтіазему в дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями як непереносимість галактози, лактазна недостатність саамів або мальабсорбція глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На даний час дані щодо застосування дилтіазему у вагітних пацієнток є дуже обмеженими. Було показано, що дилтіазем проявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів, мишей, кролів). У зв'язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати у період вагітності та у жінок репродуктивного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції.

Годування груддю

Дилтіазем проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. Необхідно уникати годування груддю під час прийому препарату. Якщо застосування дилтіазему розцінене як необхідне з медичної точки зору, слід впровадити альтернативний спосіб годування немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на дані, отримані щодо небажаних реакцій, наприклад щодо виникнення запаморочення та нудоти, препарат може змінювати здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень з вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози. Дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від відповідної реакції пацієнта. Початкова доза, як правило, становить 90 мг 2 рази на добу, при недостатній ефективності дозу можна збільшити до 180 мг (2 таблетки) 2 рази на добу.

Максимальна добова доза для дорослих – 360 мг (4 таблетки), розподілена на два прийоми.

Одночасний прийом препарату з іншими антигіпертензивними засобами може вимагати коригування дози препарату та/або супутнього антигіпертензивного препарату.

Лікування людей літнього віку та хворих із порушеною функцією печінки або нирок можна розпочинати з введення найнижчої можливої дози, яку поступово збільшують залежно від терапевтичної реакції. Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою та/або нирковою дисфункцією (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат слід приймати з їжею або натщесерце. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи великою кількістю води.

Діти.

Безпечність та ефективність дилтіазему у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені, тому застосування препарату дітям та підліткам не рекомендоване (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування.

Симптоми

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, яка може призводити до колапсу, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї та атріовентрикулярні порушення провідності.

Лікування

Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та/або осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Дилтіазем не виводиться з організму шляхом діалізу.

Побічні реакції.

У наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему відповідно до термінології MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). У кожній з груп за частотою небажані явища зазначені у порядку зменшення серйозності.

¹ Інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. №30 (10х3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А.