Абсцес
В людському тілі закладені дивовижні механізми самозахисту. Коли під шкіру проникає інфекція – наприклад, через невелику ранку або запалений волосяний фолікул – організм негайно починає з нею боротися. У місці запалення лейкоцити атакують бактерії. У результаті утворюється гній. Щоб не дати запаленню розповзтися далі, тіло формує навколо нього міцну капсулу. Це ізольоване скупчення гною в тканинах, яке і називається абсцесом.
Що таке абсцес?
Абсцес – це гнійне запалення, що являє собою обмежене скупчення гною в тканинах або органах, яке виникає у відповідь на інфекцію і супроводжується набряком, почервонінням і болем.
Причини виникнення
Основна причина абсцесу – це бактеріальна інфекція, яка викликає локальне запалення тканин і формує осередок інфекції в організмі. Головними винуватцями цього процесу найчастіше є стафілококи і стрептококи.
Інфікування організму патогенними бактеріями може статися кількома шляхами, що і запускає весь процес:
- Пряме проникнення ззовні. Бактерії потрапляють через ушкодження шкіри – мікротравми, порізи, садна, а також через нестерильні голки при ін’єкціях або хірургічних маніпуляціях.
- Поширення з внутрішнього осередку. Інфекція може мігрувати з потоком крові або лімфи з іншого запаленого органа в організмі, створюючи новий, вторинний осередок інфекції.
- Нагноєння без участі бактерій. У рідкісних випадках абсцес причини можуть бути і не бактеріальними. Наприклад, він може розвинутися при потраплянні в тканини деяких хімічних речовин або при нагноєнні гематоми.
Таким чином, формування абсцесу – це, з одного боку, результат інфікування організму патогенами (в першу чергу стафілококами і стрептококами), а з іншого – захисна реакція організму, який локалізує осередок інфекції, жертвуючи невеликою ділянкою тканини, щоб врятувати весь організм від генералізованого зараження.
Класифікація хвороби
Класифікація абсцесів будується на різних ознаках, включаючи причину розвитку, характер перебігу, механізм виникнення і місце розташування гнійника. Ця систематизація допомагає лікарям точно діагностувати проблему і підібрати найефективніше лікування.
За етіологією
За етіологією прийнято розділяти на дві основні групи: інфекційні (септичні) і асептичні. Інфекційний абсцес викликається гноєтворними мікроорганізмами, такими як стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, анаеробні бактерії або їх поєднання. Ці бактерії проникають у тканини через ушкодження шкіри, слизових оболонок, з потоком крові або лімфи з іншого осередку інфекції в організмі. На відміну від нього, асептичний абсцес розвивається без участі інфекції – його причиною є потрапляння в тканини хімічних речовин, які викликають некроз тканин і подальше гнійне запалення
За характером перебігу
За характером перебігу хвороби прийнято розділяти на дві основні форми: гострий і хронічний. Гострий абсцес розвивається стрімко, протягом кількох днів, і характеризується класичними яскраво вираженими ознаками запалення – болем, почервонінням, набряком і місцевим підвищенням температури. На відміну від цього хронічний абсцес відрізняється тривалим, затяжним перебігом, який може тривати місяці і навіть роки. Він протікає мляво, без яскравих симптомів гострого запалення.
За механізмом виникнення
За механізмом виникнення розрізняють первинні і вторинні. Первинний абсцес виникає як самостійне захворювання, коли інфекція проникає в спочатку здорові тканини через мікротравми шкіри або слизових оболонок, причому часто точний шлях інфікування встановити не вдається. На відміну від нього, вторинний абсцес розвивається як ускладнення вже існуючої в організмі патології
За локалізацією
За локалізацією запалення принципово ділять на поверхневі і глибокі. Поверхневий абсцес формується в шкірі і підшкірній клітковині, і його легко діагностувати за класичними ознаками – почервонінням, набряком і флуктуацією. До них належать, наприклад, абсцес після уколу або фурункул. Навпаки, глибокий абсцес розвивається в порожнинах тіла, внутрішніх органах або глибоких тканинах, що робить його діагностику складнішою, а наслідки – потенційно більш небезпечними. Яскравими прикладами слугують паратонзилярний абсцес у клітковині навколо мигдалини, одонтогенний абсцес у щелепно-лицьовій ділянці, а також абсцеси головного мозку, печінки, легень або малого таза.
Симптоми і ознаки абсцесу
Основними ознаками абсцесу є місцеве почервоніння шкіри, набряк, болюче ущільнення і скупчення гною в тканинах. Ці симптоми часто супроводжуються підвищенням температури тіла. До інших симптомів можна віднести:
- озноб;
- загальна слабкість;
- нездужання;
- головний біль;
- порушення функції ураженої ділянки.
Усі ці місцеві прояви – болюче ущільнення, пухлина, набряк і почервоніння шкіри – у сукупності викликають значний фізичний дискомфорт: постійний пульсуючий біль, відчуття розпирання і тяжкості в ураженій ділянці. Це серйозно обмежує повсякденну активність, заважає нормально рухатися, працювати і відпочивати, що в поєднанні із загальним нездужанням суттєво погіршує якість життя.
Діагностика
Діагностика абсцесу ґрунтується на клінічному огляді, під час якого лікар оцінює наявність локального болю, почервоніння, набряку і флуктуації – ознаки скупчення гною. У складних або глибоких випадках для уточнення локалізації і поширеності процесу використовують ультразвукове дослідження (УЗД), рідше – КТ або МРТ. При підозрі на системну інфекцію призначають загальний аналіз крові.
Лікування абсцесу
Як лікувати абсцес? Основа терапії – розкриття і дренування гнійника – без цього ефективне лікування неможливе. Лікар проводить процедуру в стерильних умовах, після чого призначається підтримувальна терапія. На цьому етапі лікування абсцесу передбачає застосування антибіотиків. Особливо за умови наявності ознак системного запалення або у пацієнтів зі слабким імунітетом. Усе необхідне ви знайдете в інтернет-аптеці Здравиця.
Профілактика
Профілактика абсцесу включає дотримання правил гігієни, своєчасну обробку навіть незначних ран і саден антисептиками, а також уникнення самостійного видавлювання прищів або фурункулів. Важливо зміцнювати імунітет – повноцінне харчування, достатній сон і фізична активність знижують ризик інфікування. При ін’єкціях і медичних процедурах необхідне суворе дотримання стерильності.
Часто задавані питання
Чи можна вилікувати абсцес без операції?
Зазвичай ні. Абсцес – це скупчення гною, яке оточене капсулою. Для одужання необхідно видалити гній і забезпечити дренаж. У більшості випадків це потребує хірургічного втручання. У дуже рідкісних випадках, на найранніших стадіях, потужна антибактеріальна терапія може допомогти зупинити процес.
Що робити, якщо абсцес у горлі сам розкрився?
Якщо абсцес у горлі сам розкрився, необхідно негайно звернутися до лікаря-отоларинголога, навіть якщо настало тимчасове полегшення. Самостійне розкриття не означає повного вирішення проблеми. До візиту до лікаря можна обережно прополоскати горло м’яким антисептичним розчином, але не можна намагатися видавлювати гній. Тільки фахівець зможе оцінити, чи потрібне додаткове хірургічне втручання для дренування, і призначить коректну антибактеріальну терапію
Чи може абсцес пройти сам?
Ні. Абсцес – це порожнина з гноєм, оточена капсулою. Організм не може самостійно повноцінно її очистити. Без розкриття і дренування (видалення гною) він або збільшуватиметься, або може прорвати в непризначеному місці, що призведе до поширення інфекції і серйозних ускладнень.
Чи може абсцес зуба пройти сам?
Ні, зубний абсцес не може пройти самостійно. Це осередок інфекції, укладений у капсулу, яку організм не може очистити без медичної допомоги. Якщо гнійник розкривається самочинно і біль стихає, це створює лише тимчасове відчуття поліпшення, але інфекція при цьому зберігається в тканинах і продовжує поширюватися, що може призвести до тяжких ускладнень.
Скільки лежать у лікарні після розкриття абсцесу?
Тривалість перебування в лікарні після розкриття абсцесу залежить від складності випадку. Проста процедура може не вимагати госпіталізації взагалі, тоді як при обширному абсцесі або операції на внутрішніх органах може знадобитися кілька днів у стаціонарі.