Абстинентний синдром
Абстинентний синдром - симптоми, лікування медикаментами
Абстинентний синдром - це стан, який супроводжує алкогольну або наркотичну залежність. Синдром включає цілий ряд ознак, які характеризують погіршення самопочуття на тлі раптового припинення прийому психотропних речовин. За рахунок тяжкості стану абстинентний синдром відноситься до захворювань, які вимагають допомоги фахівця.
Причини виникнення абстинентного синдрому
Абстинентний синдром виникає при повному або частковому припиненні прийому алкоголю або інших психоактивних речовин після їх тривалого вживання. Даний стан формується протягом 2-7 років зловживання алкоголем, однак його поява може бути прискореною через обтяжуючі фактори. До них відноситься спадковість, ранній початок вживання спиртного. Також на виникнення абстинентного синдрому впливають індивідуальні особливості організму.
Необхідно врахувати, що похмілля та абстинентний синдром - схожі, але різні стани. Відмінності між ними істотні - при похміллі погіршення самопочуття проходить до вечора, тоді як при абстинентному синдромі симптоматика триває кілька днів. Також при похміллі прийом нової порції алкоголю не може значно поліпшити самопочуття, а при абстинентному синдромі усуваються його прояви. Такі спроби зняти неприємні симптоми призводять до нового вживання і погіршення самопочуття.
Симптоми абстинентного синдрому - ознаки захворювання
До основних симптомів абстинентного синдрому відносять порушений або пригнічений стан, спровокований тривалою інтоксикацією організму. Може супроводжуватися тремтінням рук і повік, проблемами зі сном, слуховими і зоровими галюцинаціями в особливо важких випадках. У пацієнта спостерігаються значні труднощі з концентрацією уваги і швидкістю мислення. Стан супроводжується нудотою і блювотою.
У легкій формі стан виражається пітливістю і розладами шлунково-кишкового тракту. Спостерігається підвищення артеріального тиску і аритмія. У важкій формі синдром виражається в сплутаності свідомості, галюцинаціях. Пацієнт може бути повністю дезорієнтований, може початися марення на тлі посиленого потовиділення, високої частоти пульсу і підвищення температури тіла.
Діагностика абстинентного синдрому і прогноз
Для діагностики абстинентного синдрому використовується збір анамнезу пацієнта, проводиться його огляд, призначається клініко-психопатологічне дослідження. Також лікар приділяє увагу гемодинаміці хворого. Велике значення для лікування синдрому має постановка супутніх діагнозів, тому що це дозволяє визначити ефективну схему лікування захворювання. Підбір лікарських засобів повинен бути суто індивідуальним і грунтуватися на особливостях організму пацієнта, враховувати його психічний стан. Синдром відміни оцінюється як одна з ознак другої стадії алкоголізму. При постановці діагнозу враховують небезпеку даного стану - пацієнт з гострим станом і з важким алкогольним делірієм потребує негайної допомоги фахівців у медичній установі.
Профілактика абстинентного синдрому і запобіжні заходи
Щоб полегшити стан пацієнта до приїзду фахівця, необхідно заповнити брак рідини в організмі, так як він витрачає велику кількість води для виведення токсичних речовин. Якщо вживати чисту питну воду, у пацієнта знижується інтенсивність головних болів. Харчуватися в цей період необхідно дробно, переважно рідкою їжею - кашами та бульйонами. Щоб уникнути абстинентного синдрому, не рекомендується зловживати алкоголем.
Лікування абстинентного синдрому медикаментами
При лікуванні абстинентного синдрому застосовується медикаментозна терапія, яка включає різні засоби, в тому числі внутрішньовенні розчини. Таблетки від абстинентного синдрому можуть ділитися на седативні, судинорозширювальні препарати, а також діуретики. За рахунок комплексного впливу на організм вони допомагають вивести продукти етанолу і токсичні речовини.
При підборі лікарських засобів фахівець повинен враховувати супутні діагнози, так як це дозволяє прогнозувати можливі ускладнення. Правильна діагностика допоможе визначити перелік препаратів, які підходять для лікування абстинентного синдрому. Першочерговим завданням для фахівця при лікуванні синдрому відміни є забезпечення прохідності дихальних шляхів, щоб уникнути апное. Також необхідно приділити увагу контролю артеріального тиску і пульсу. Щоб підтримувати організм при дегідратації, виснажений інтоксикацією, можуть використовуватися вливання розчинів тіаміну, магнію з включенням вітамінів внутрішньовенно. Такі препарати дозволяють коригувати іонний дисбаланс. Якщо у пацієнта немає протипоказань, в лікуванні можуть застосовуватися бензодіазепіни. Використовувати їх самостійно для лікування в домашніх умовах не можна - препарати викликають звикання і можуть провокувати залежність. Особливо це небезпечно для людей, в яких є висока толерантність до алкоголю.
Необхідно знати, що ліки від абстинентного синдрому може підібрати тільки лікар пацієнта, бо вихід з даного стану повинен бути поступовим. Будь-яке самолікування в даному стані неприпустимо, тому що воно може викликати погіршення самопочуття. Деякі препарати, призначені для лікування абстинентного синдрому, при наявності протипоказань здатні викликати судоми і шок, тому їх прийом у самолікуванні категорично заборонений. Будь-яка медикаментозна терапія повинна поєднуватися з фізіотерапевтичними процедурами, які дозволяють посилити позитивний ефект від прийому ліків. При цьому фахівці приділяють увагу лікуванню супутніх абстинентному синдрому станів - тривожних і депресивних розладів.
