Тубоотит (євстахіїт)
Зниження слуху, постійний фоновий шум, відчуття розпирання в голові і біль – симптоми, які можуть місяцями отруювати існування, зводячи нанівець радість спілкування, роботи і відпочинку. Часто їх причина криється не в ураженні самого слухового нерва або барабанної перетинки, а в прихованій і недооціненій патології – дисфункції слухової (євстахієвої) труби. Її запалення, тубоотит (євстахіїт), є тим самим спусковим гачком, який може привести від тимчасового дискомфорту до стійкого секреторного отиту та інших ускладнень.
Що таке тубоотит
Тубоотит (євстахіїт) – це запалення євстахієвої труби – вузького каналу, що з’єднує порожнину середнього вуха з носоглоткою. Це захворювання є різновидом середнього отиту.
Причини виникнення
Головна причина тубоотиту – дисфункція слухової труби, майже завжди викликана її закупоркою або набряком. Коли труба перестає виконувати свою вентиляційну і дренажну функцію, у порожнині середнього вуха створюється негативний тиск, барабанна перетинка втягується, а пізніше може почати накопичуватися стерильна рідина. Це створює ідеальне середовище для розвитку запалення.
Класифікація хвороби
Для точної діагностики і лікування лікарі використовують класифікацію, яка враховує кілька критеріїв. Ось як вона виглядає:
1. За формою перебігу:
- гострий тубоотит;
- хронічний тубоотит.
2. За локалізацією:
- односторонній тубоотит;
- двосторонній тубоотит.
3. За походженням:
- інфекційний;
- алергічний;
- пов’язаний з баротравмою.
Таким чином, така класифікація дає лікарю чітку інформацію про тяжкість, давність процесу і ймовірні його причини, що безпосередньо веде до ефективної терапії.
Симптоми тубоотиту
Симптоми тубоотиту безпосередньо залежать від форми перебігу хвороби: гострої або хронічної. Гострий тубоотит розвивається швидко і має яскраво виражені ознаки. Серед них:
- погіршення слуху;
- відчуття закладеності вуха;
- аутофонія;
- відчуття переливання рідини у вусі при нахилі або повороті голови;
- постійний низькочастотний шум у вухах;
- утруднене носове дихання.
У дітей і дорослих симптоми євстахіїту ідентичні. Це відчуття закладеності, погіршення слуху, аутофонія, шум і відчуття переливання рідини у вусі.
Діагностика
Діагностика тубоотиту – це комплексний підхід, спрямований на підтвердження дисфункції слухової труби і виявлення її причини. Проводиться ЛОР-лікарем і включає такі ключові етапи:
- збір анамнезу і скарг;
- отоскопія;
- ендоскопія ЛОР-органів;
- дослідження функції слухової труби.
Діагностика дозволяє не лише поставити точний діагноз, але й визначити форму (гостру або хронічну) і, найголовніше, виявити основне захворювання, яке призвело до проблеми, що необхідно для ефективного лікування.
Лікування тубоотиту
Основу лікування тубоотиту становлять препарати: судинозвужувальні краплі в ніс і антигістамінні препарати при алергії. За необхідності лікар призначає протизапальні і антибактеріальні засоби, які можна придбати в інтернет-аптеці Здравиця.
Найважливішою лікувальною процедурою є продування слухових труб за Поліццером або через катетер. Продування вух допомагає механічно відновити прохідність і ввести ліки. Після зняття гострого запалення для закріплення результату призначається фізіотерапія (пневмомасаж, лазер, УФО).
Профілактика
Профілактика тубоотиту спрямована на підтримання прохідності слухової труби і запобігання її запаленню.
Головне – вчасно і повністю лікувати запалення носоглотки (риніт, синусит), оскільки вони викликають набряк устя труби. Якщо причиною є розрослі аденоїди, може бути рекомендовано їх видалення.
У побуті важливо дотримуватися правил: правильно сякатися (почергово, без зусиль), а під час пірнання закривати ніс, щоб вода не потрапила в слухову трубу під тиском.
Корисним доповненням можуть стати вправи при тубоотиті для нормалізації тиску і поліпшення дренажу. До них належать часте ковтання і позіхання, жування жувальної гумки, а також акуратне продування за методом Вальсальви (видих із затиснутим носом).
Часто поставлені запитання
Тубоотит проходить сам?
Так, у багатьох випадках тубоотит (євстахіїт) дійсно може пройти сам, особливо якщо він викликаний звичайною застудою або алергією. Однак це не означає, що на нього не потрібно звертати увагу.
Що робити, якщо тубоотит не проходить?
Якщо тубоотит (євстахіїт) не проходить, це сигнал про те, що причина набряку слухової труби не усунена, і сподіватися на самостійне вирішення ситуації більше не можна.
Для відновлення прохідності самої слухової труби ЛОР може порекомендувати апаратні процедури. Хороший ефект дає пневмомасаж барабанної перетинки, який покращує її рухливість.
Тубоотит як довго триває?
Тривалість тубоотиту (євстахіїту) сильно варіюється і залежить від його причини і того, наскільки швидко розпочато лікування.
У більшості випадків, якщо тубоотит викликаний звичайною застудою (ГРВІ), він триває від кількох днів до 1–2 тижнів. Симптоми зазвичай починають слабшати в міру зменшення закладеності носа і набряку в носоглотці.
Тубоотит і отит: у чому різниця?
Різниця між тубоотитом і отитом полягає в точній локалізації запального процесу і його характері.
Тубоотит – це запалення слухової труби. Цей процес призводить до її набряку і порушення прохідності. Коли ця функція порушується, виникає відчуття закладеності вуха, шум, а також резонанс власного голосу в хворому вусі.
Отит – це запалення безпосередньо в порожнині середнього вуха. Він часто розвивається як ускладнення тубоотиту. Порушення вентиляції призводить до скупчення рідини в середньому вусі, яка з часом може інфікуватися.
На відміну від тубоотиту, отит характеризується вираженими симптомами запалення: сильним, часто стріляючим болем, підвищенням температури тіла, а при гнійній формі – перфорацією барабанної перетинки і виділенням ексудату.
Ключові моменти
- Тубоотит (євстахіїт) – це запальне захворювання слизової оболонки слухової (євстахієвої) труби.
- Основна причина тубоотиту – поширення інфекції або запалення з носоглотки на устя слухової труби. Найчастіше виникає на тлі ГРВІ, риніту, синуситу, аденоїдиту, тонзиліту або алергічного риніту.
- Провідні симптоми тубоотиту – відчуття закладеності, тиску або переливання рідини у вусі, аутофонія. Біль зазвичай незначний або відсутній, слух знижений незначно. Може бути присутній шум у вухах.
- Основний метод діагностики – огляд ЛОР-лікаря з проведенням отоскопії. Для оцінки функції слухової труби проводять пробу Вальсальви або продування за Поліццером. Також виконується аудіометрія для підтвердження кондуктивної приглухуватості і риноскопія для пошуку причини.
- Лікування спрямоване на усунення причини і відновлення прохідності труби. Застосовують судинозвужувальні краплі в ніс, антигістамінні препарати (при алергії), протизапальну терапію. Ефективні фізіопроцедури (продування, пневмомасаж барабанної перетинки, УВЧ).
- Профілактика полягає в своєчасному і правильному лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів і носоглотки, усуненні осередків хронічної інфекції.