Препарати, які застосовуються для лікування даного захворювання:
МИРАМИСТИН НАЗОЛ СИНУПРЕТ СИНУФОРТЕ ТРИПСИН ЭУФОРБИУМ ЭХИНАЦЕЯ

Гайморит

Оновлено:
22.03.2021
Перевірено

Гайморит — одне з найпоширеніших захворювань дихальної системи, з яким найчастіше потрапляють до лікаря, а ще частіше — лікуються безконтрольно вдома, переводячи гостру стадію хвороби в хронічну. Незважаючи на уявну нешкідливість, гайморит є серйозним захворюванням, яке не тільки мучить хворого не дуже приємними симптомами, але й здатне викликати ряд ускладнень, які потребують оперативного реагування. Тому своєчасне звернення до лікаря і дотримання всіх рекомендацій щодо лікування вкрай необхідно.

Важливо запам'ятати: гайморит — це не простий нежить, а серйозне захворювання зі своїм патогенезом і наслідками.

Причини виникнення гаймориту

Гайморит розвивається в однойменних гайморових (верхньощелепних) пазухах. Роль цих пазух дуже важлива, оскільки вони зігрівають або охолоджують повітря, яке надходить ззовні. Також у них відбувається очищення від пилу, інфекцій та інших шкідливих часток за рахунок слизу, що продукується.

Через особливі канали, соустя, накопичений слиз з патогенним вмістом виводиться через носові ходи з організму. Але якщо в слизовій оболонці пазух розвивається запалення, соустя стискаються і слиз не може виходити назовні. Через це всередині створюється ідеальне середовище для розмноження патогенної мікрофлори, в результаті утворюється гній і розвивається гострий гайморит.

Запальний процес, який передує гаймориту, може розвиватися з наступних причин:

  • попадання інфекції під час ГРВІ;
  • стоматологічні захворювання (карієс, гінгівіт), через які бактерії можуть проникнути в пазуху через тонку стінку між нею і верхньою щелепою;
  • запущені або недоліковані застуди;
  • хронічний нежить;
  • особливість будови носової порожнини (викривлена перегородка) або механічні травми;
  • розростання утворень у носі (аденоїди, поліпи, пухлини);
  • алергічні прояви з ринітом;
  • слабка імунна система;
  • запилене повітря і наявність у ньому шкідливих компонентів біологічної та небіологічної природи.

Симптоми гаймориту у дітей і дорослих

Ознаки гаймориту досить яскраво виражені, тому на них дуже важко не звернути увагу. При будь-якому з нижчезазначених симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря для діагностики та призначення лікування:

  • сильна набряклість носа і утруднення носового дихання;
  • нежить з виділенням жовтого або зеленого слизу, часто з гнильним запахом;
  • сильний головний біль, що підсилюється при нахилі;
  • хворобливість в області щік під очима;
  • підвищення температури тіла;
  • набряклість окремих частин обличчя (повік, щік);
  • кашель, викликаний стіканням слизу по носоглотці;
  • загальне нездужання, млявість.

Якщо гайморит своєчасно не лікувати або лікувати неправильно, то гостра стадія перейде в хронічну форму. Гайморит у дітей і у дорослих розвивається однаково. Однак через нестійкість імунітету в дитячому організмі до лікування підходять з особливою увагою. Особливістю хвороби у дітей є той факт, що гайморит не виникає в дітей до 3 років, так як у них в цей час ще не розвинені гайморові пазухи.

Профілактика гаймориту

Будь-якого захворювання можна уникнути або, як мінімум, зробити так, щоб його перебіг не був складним. З метою профілактики гаймориту слід виконувати наступні рекомендації:

  • вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, загартовуватися, не допускати переохолоджень;
  • своєчасно лікувати інфекційні захворювання, не допускати їх переходу в хронічні форми;
  • у разі виникнення риніту повноцінно очищати пазухи носа, не допускати скупчення слизу, користуватися судинозвужувальними краплями для зняття набряклості.

Лікування гаймориту: як не допустити ускладнень?

Як вилікувати гайморит швидко і без наслідків? Як і в терапії будь-якої хвороби, в лікуванні гаймориту необхідний комплексний підхід. Перш за все, це поєднання лікарських препаратів, промивання пазух та інші фізіопроцедури, що сприяють зняттю запалення, набряклості й знищенню інфекції. Необхідно пам'ятати, що займатися самолікуванням не можна, оскільки неправильне використання того чи іншого препарату може викликати ускладнення захворювання. Найчастіше лікарі призначають такі медикаменти:

  • хіміотерапевтичні препарати (антибіотики) з метою знищення патогенної мікрофлори в пазухах;
  • судинозвужувальні краплі різних груп, що знижують набряклість;
  • антигістамінні препарати (при хворобі алергічної етіології);
  • допоміжна терапія (імуномодулятори, вітамінні комплекси).

У важких випадках, коли хвороба запущена, не обійтися без пункції (проколу) пазухи і відкачування гною. Дана процедура необхідна, оскільки в подальшому гайморит може перерости в менінгіт та інші складні запальні процеси.

При гаймориті ні в якому разі не можна прогрівати пазухи. Цим ви тільки посилите перебіг хвороби, підвищивши активність патогенних бактерій і збільшивши набряклість. У лікуванні гаймориту потрібно знати одне головне правило: чим швидше ви відвідаєте ЛОР-лікаря, тим швидше прийде одужання, а ризик розвитку ускладнень буде мінімальним.

Увага! Дана інформація носить виключно інформаційний характер! При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров'я. Наш сайт zdravica.ua не несе відповідальності за ті наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання інформації, наданої на сторінці. НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Facebook
Viber
Telegram
Instagram
Зворотний дзвінок
Поставити запитання у чаті