Кератоконус

Редакція:

Строєва Наталія Олексіївна

Цензор:

Середа Єлизавета Русланівна

Оновлено:

05.02.2024

Перевірено

Офтальмологічні захворювання різняться за складністю та ступенем загрози. Серед найбільш небезпечних патологій, що впливають на зір та якість життя людини – кератоконус

Що таке кератоконус і чим небезпечний

Кератоконус – це хвороба, коли відбувається поступове зміна форми рогівки, що веде до погіршення зорових функцій. Небезпека полягає у можливості розвитку значних деформацій рогівки, що вимагають серйозних медичних втручань для запобігання подальшому погіршенню зору та якісній корекції.

Причини та ознаки захворювання

Через це виникає кератоконус:

1. Генетична схильність. Спадковий фактор відіграє ключову роль у розвитку патології, часто захворювання передається від батьків до дітей.
2. Зовнішні дії. Довгостроковий вплив негативних факторів (інтенсивне тертя очей, часте використання контактних лінз, вплив ультрафіолетового випромінювання) сприяє розвитку порушення.
3. Хронічні алергії. Постійні алергічні реакції провокують запальні процеси у власних очах, викликаючи кератоконус.

Залежно від причини кератоконус може по-різному виявлятися, вимагати відповідного лікування.

Симптоми та стадії розвитку

Розрізняють такі стадії кератоконусу:

1. Легка (1 ступеня). Легка деформація рогівки викликає невелику розмитість зображення, особливо у разі недостатнього освітлення. З'являється невелика світлочутливість, об'єкти сприймаються трохи спотворено.
2. Помірна (2 ступені). Розмитість стає більш вираженою, потрібно більше часу для фокусування на об'єктах. Спотворення стають помітними, посилюється дискомфорт, світлочутливість.
3. Середня (3 ступеня). Випуклі області, рубці та деформації стають ще помітнішими, з'являється необхідність у сильних корекційних засобах.
4. Тяжка (4 стадія). Супроводжується вираженими опуклостями, різким спотворенням форми. Чіткість зору вкрай обмежена навіть за використанні сильних корекційних засобів. У важких випадках може знадобитися трансплантація рогівки.

За скаргами пацієнта лікар може діагностувати кератоконус. Симптоми патології включають:

• розмитість зору, погіршення його чіткості;
• спотворення картинки через несиметричну зміну форми рогівки об'єкти здаються увігнутими, вигнутими;
• збільшення чутливості до світла, дискомфорт при яскравому освітленні;
• нездатність підібрати відповідні окуляри через нестандартну форму рогівки;
• необхідність частої зміни рецепту окулярів.

Ефективне управління патологією потребує систематичного спостереження, регулярних консультацій з офтальмологом. Рання діагностика дозволяє вжити відповідних заходів для підтримки зорової функції.

Діагностика кератоконуса

Щоб встановити діагноз кератоконус, діагностика включає наступні заходи:

• кератоскопія для оцінки форми рогівки, виявлення її конічної деформації;
• рефрактометрія для визначення змін у зоровій активності;
• топографія рогівки для визначення аномалій;
• пахіметрія (вимірювання товщини рогівки);
• корнеальна ехографія для створення зображення рогівки, її структур;
• комп'ютерна томографія рогівки для більш точної діагностики.

На пізніх стадіях захворювання відбувається суттєве погіршення зорової функції, часом підтверджується інвалідність при кератоконусі. Пацієнти з тяжкою формою патології через сильне погіршення зору зазнають значних труднощів у виконанні повсякденних завдань.

У деяких країнах передбачені відповідні заходи підтримки та пільги для осіб з кератоконусом, враховуючи його вплив на якість життя та здатність до самостійної діяльності.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на раннє виявлення та управління захворюванням, запобігання факторам, що сприяють його розвитку. Щоб запобігти кератоконусу ока, слід дотримуватися таких заходів профілактики:

1. Своєчасні перевірки. Регулярні офтальмологічні дослідження для виявлення ранніх ознак кератоконуса.
2. Корекція зору. Використання правильних засобів корекції для керування симптомами на ранніх стадіях.
3. Захист від агресивних факторів. Рекомендується носити сонцезахисні окуляри, уникати інтенсивного тертя очей, особливо при носінні контактних лінз.
4. Захист від травм. Профілактика травм та пошкоджень рогівки суттєво знижує ризики розвитку патології.

Регулярні консультації з офтальмологом, здоровий спосіб життя та розумна обережність дозволяють зберегти здоров'я очей та гарний зір.

Медикаментозне лікування кератоконусу

Спеціальні препарати допомагають контролювати кератоконус, лікування без операції може бути ефективним на ранніх стадіях захворювання. Медикаментозне лікування найчастіше спрямоване на усунення симптомів, підтримку зорового комфорту.

1. Мазі та гелі з вітамінами. Поліпшують стан рогівки, знижують сухість очей.
2. Штучні сльози. Регулярне використання штучних сліз необхідно для якісного зволоження рогівки, зниження дискомфорту.
3. Протизапальні препарати. Для зняття запалення та сверблячки при кератоконусі використовуються кортикостероїдні краплі для очей.
4. Рецепторні модулятори. Препарати допомагають контролювати запальні процеси, зупиняють прогресування патології.
5. За відсутності ефективності медикаментозної терапії та на пізніх стадіях лікування кератоконуса потребує обов'язкового хірургічного втручання. Лікар може рекомендувати кератофототерапію (CXL) для зміцнення рогівки, запобігання її подальшому опуклому деформуванню.

Також хірурги-офтальмологи застосовують тонкі інтраокулярні кільця, які вставляють безпосередньо в рогівку для покращення її форми з подальшою корекцією зорових функцій.