Глаукома – симптоми, профілактика, діагностика та лікування
Глаукома – це небезпечне захворювання очей, при якому підвищений внутрішньоочний тиск поступово пошкоджує зоровий нерв, призводячи до незворотної втрати зору. Підступність глаукоми в тому, що на ранніх стадіях вона часто протікає безсимптомно, і людина помічає проблему лише тоді, коли зір серйозно постраждав. У цій статті ми докладніше розберемо, що таке глаукома, її причини, симптоми, діагностика, лікування, прогноз, можливі ускладнення та профілактика.
Що таке глаукома
Що таке глаукома? Глаукома є групою хронічних прогресуючих захворювань очей, що характеризуються постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску (ВГД) понад толерантний для зорового нерва рівень.
У сучасній офтальмології застосовується комплексна класифікація, яка враховує кілька критеріїв:
- За механізмом порушення відтоку: відкритокутова та закритокутова. Відкритокутова – найбільш поширена форма (до 80% випадків), при якій кут передньої камери анатомічно відкритий, але порушена функція трабекулярного апарату. Характеризується повільним прогресуванням. Закритокутова виникає при блокаді кута передньої камери коренем райдужної оболонки. Може бути як гострою, так і хронічною.
- За етіологією: первинна, вторинна та вроджена. Первинна форма розвивається як самостійне захворювання без попередньої очної патології, вторинна (факогенна) є ускладненням інших захворювань (увеїти, травми, діабетична ретинопатія, факогенна при зміщенні кришталика), уроджена пов'язана з аномаліями розвитку дренажної системи.
На особливу увагу заслуговує пігментна глаукома – особлива форма вторинної відкритокутової глаукоми, що виникає через патологічне вивільнення пігменту з райдужної оболонки та його накопичення в дренажній системі ока. Це захворювання розвивається на тлі синдрому пігментної дисперсії, при якому анатомічні особливості будови ока (увігнута форма райдужної оболонки та її глибоке прикріплення) призводять до постійного тертя задньої поверхні райдужної оболонки про цинові зв'язки. В результаті меланінові гранули вивільняються та осідають на структурах переднього відрізка ока, особливо в трабекулярній мережі, викликаючи поступову блокаду шляхів відтоку внутрішньоочної рідини.
Протягом глаукоми традиційно поділяють на 4 послідовні стадії, критерієм яких є стан поля зору:
- Початкова стадія (1 стадія) – відзначаються незначні зміни у парацентральних відділах поля зору, збережена гострота зору.
- Розвинена стадія (2 стадія) – виражені скотоми в парацентральній зоні, звуження поля зору більш ніж на 10%.
- Далека стадія (3 стадія) – концентричне звуження зору до 15° від точки фіксації.
- Термінальна стадія (4 стадія) – повна втрата предметного зору або збереження світловідчуття з неправильною проекцією.
Визначення конкретної форми та стадії глаукоми має принципове значення для вибору оптимальної тактики лікування та прогнозування перебігу захворювання.
Причини
Причини розвитку глаукоми значно різняться залежно від форми захворювання та віку пацієнта.
У дітей найчастіше зустрічається вроджена глаукома, яка розвивається через аномалій будови дренажної системи ока у внутрішньоутробному періоді. Ця форма глаукоми проявляється вже у перші місяці життя і потребує негайного хірургічного втручання. У старшому віці у дітей може розвиватися ювенільна глаукома, пов'язана з генетичними порушеннями.
У дорослих основними причинами первинної глаукоми є:
- вікові зміни дренажної системи ока;
- спадкова схильність;
- особливості анатомічної будови ока.
Вторинна форма хвороби глаукома розвивається як ускладнення інших патологій, зокрема при цукровому діабеті, після травм ока, на тлі запальних захворювань, при тривалому застосуванні кортикостероїдів.
Симптоми глаукоми
Глаукома часто розвивається непомітно, але деякі симптоми можуть вказувати на її початок. При відкритокутовій формі (найпоширенішій) ознаки глаукоми з'являються поступово: звуження периферичного зору (“тунельний зір”), погіршення адаптації у темряві, поява райдужних кіл навколо джерел світла.
Симптоми глаукоми закритокутового типу можуть виявитися гострим нападом: різкий біль у оці та голові, почервоніння, раптове затуманювання зору, нудота та блювота – це небезпечні симптоми, що вимагають термінової допомоги.
Діагностика
Діагностика глаукоми спрямована на виявлення пошкодження зорового нерва та порушень відтоку внутрішньоочної рідини. Ключовий метод – тонометрія, що вимірює тиск усередині ока, але важливо пам'ятати, що глаукома буває і за нормальних цифр.
Офтальмолог оцінює диск зорового нерва через щілинну лампу або за допомогою оптичної когерентної томографії (ГКТ), виявляючи стоншення нервових волокон. Периметрія перевіряє поле зору, виявляючи сліпі зони, які сам пацієнт може не помічати.
Гоніоскопія визначає тип глаукоми – відкритокутова чи закритокутова, що впливає на тактику лікування. Додатково можуть виміряти товщину рогівки, оскільки вона спотворює дані тонометрії.
Лікування глаукоми
Лікування глаукоми – це комплекс заходів, спрямованих на контроль внутрішньоочного тиску та збереження зорової функції. Основу терапії складають спеціальні краплі, які призначає офтальмолог після ретельної діагностики. Краплі при глаукомі працюють за двома напрямками: одні зменшують вироблення внутрішньоочної рідини, інші покращують її відтік. Серед найбільш ефективних – простагландини, бета-блокатори та комбіновані засоби, які потрібно застосовувати строго за схемою. Сьогодні багато цих препаратів можна купити в онлайн аптеці.
Коли медикаментозна терапія недостатньо ефективна, лікарі рекомендують лазерні методи. Наприклад, при відкритокутовій глаукомі застосовують лазерну трабекулопластику, яка допомагає покращити дренаж рідини. У більш складних випадках, особливо при гострих нападах закритокутової глаукоми, може знадобитися термінове хірургічне втручання.
Прогноз
Прогноз при глаукомі безпосередньо залежить від своєчасності діагностики та дисциплінованості пацієнта у лікуванні. Якщо захворювання виявлено на ранній стадії та хворий суворо дотримується призначення (регулярно застосовує краплі, контролює тиск, проходить огляди), прогресування можна сповільнити, зберігши добрий зір на довгі роки. Однак при пізньому обігу, коли вже відбулася значна загибель зорового нерва, навіть інтенсивне лікування не відновить втрачені зорові функції – зміни стають незворотними та призводять до інвалідності.
Можливі ускладнення
Глаукома за відсутності лікування або поганого контролю тиску може призвести до серйозних ускладнень, найважчим з яких є незворотна сліпота через повну загибель зорового нерва. Поступове звуження поля зору ("тунельний зір") позбавляє людини можливості нормально орієнтуватися в просторі, а на пізніх стадіях робить його залежним від сторонньої допомоги.
Профілактика
Профілактика глаукоми зводиться до регулярних оглядів у офтальмолога (особливо після 40 років), контролю артеріального та внутрішньоочного тиску, помірним фізичним навантаженням та відмові від шкідливих звичок, оскільки куріння та алкоголь погіршують кровопостачання зорового нерва. Важливо уникати тривалих зорових перевантажень, працювати при хорошому освітленні та включати в раціон продукти, багаті на антиоксиданти.
Часті питання
Катаракта та глаукома – у чому різниця?
Катаракта та глаукома – це різні захворювання очей з принципово відмінними механізмами розвитку: катаракта є помутнінням кришталика, що призводить до поступового погіршення зору, але оборотне при хірургічному лікуванні (заміні кришталика), тоді як глаукома – це пошкодження зорового нерва через підвищений внутрішньоочний тиск, що викликає незворотну втрату зору, який можна лише зупинити, але не відновити.
Що страшніше за – глаукома чи катаракта?
Глаукома небезпечніша за катаракту, оскільки викликає незворотну сліпоту: при катаракті зір можна повністю відновити операцією із заміни кришталика, тоді як глаукома поступово і безповоротно руйнує зоровий нерв. Навіть при лікуванні ушкодження від глаукоми залишаються назавжди, у той час як катаракта – це просто "помутніння", яке усувається за 15-хвилинну операцію
Ключові моменти
- Глаукома – це хронічне прогресуюче захворювання очей, що характеризується ушкодженням зорового нерва, яке найчастіше пов'язане з підвищеним внутрішньоочним тиском.
- Основні причини розвитку глаукоми ока включають порушення відтоку внутрішньоочної рідини, вікові зміни, спадкову схильність, цукровий діабет, судинні порушення та травми очей.
- Ключові симптоми на ранніх стадіях часто відсутні, але в міру прогресування з'являються звуження поля зору та погіршення зору у темряві.
- Для діагностики застосовують вимірювання внутрішньоочного тиску, огляд очного дна, перевірку полів зору, а також сучасні методи візуалізації, такі як оптична когерентна томографія.
- Лікування глаукоми спрямоване на зниження внутрішньоочного тиску за допомогою спеціальних крапель від глаукоми, лазерних процедур або хірургічних операцій, залежно від стадії захворювання.
- Прогноз залежить від своєчасності діагностики: при ранньому виявленні та правильному лікуванні можна зберегти зір, але без терапії хвороба неминуче призводить до сліпоти.
- Можливі ускладнення включають повну втрату зору, а також гострий напад глаукоми, який потребує екстреної медичної допомоги.
- Профілактика полягає в регулярних оглядах у офтальмолога після 40 років, контролі артеріального тиску, здоровому способі життя та захисті очей від травм та надмірних навантажень.