Міжхребцева грижа

Життя в русі – це не просто гарна метафора, а основа нашого існування. Кожен крок, поворот голови, навіть глибокий вдих можливі завдяки складній і крихкій системі – хребту. Але що відбувається, коли ця система дає збій? Одна з найпідступніших проблем – міжхребцева грижа.

Що таке міжхребцева грижа

Хребцева грижа – це захворювання хребта, при якому відбувається зміщення (випинання) частини міжхребцевого диска за межі його нормального положення, часто з розривом фіброзного кільця і здавленням нервових корінців або спинного мозку.

Причини міжхребцевої грижі

Хвороба виникає через пошкодження міжхребцевого диска, що призводить до його випинання і здавлення нерва. Це викликає сильний біль, запалення нервових закінчень і порушення роботи навколишніх тканин. Основні причини міжхребцевої грижі:

• дегенерація міжхребцевого диска;
• травми та перевантаження хребта;
• здавлення нерва через випинання диска;
• малорухливий спосіб життя;
• генетика і вроджені патології;
• ожиріння та шкідливі звички.

Таким чином, основні причини – це зношування дисків, травми, неправильні навантаження та запалення, викликане здавленням нерва.

Як визначити міжхребцеву грижу: симптоми та ознаки

Як зрозуміти, що у вас міжхребцева грижа? Якщо ви хочете визначити, чи є у вас це захворювання, зверніть увагу на характерні симптоми. Головна ознака міжхребцевої грижі – гострий біль у спині, який посилюється при русі, кашлі або чханні. До інших симптомів міжхребцевої грижі належать:

• оніміння кінцівок;
• обмеження рухливості;
• м’язовий спазм.

Таким чином, якщо біль не минає після відпочинку, супроводжується онімінням і слабкістю в кінцівках – це привід терміново зробити МРТ. Без лікування патологія може призвести до серйозних ускладнень.

Чим небезпечна міжхребцева грижа: можливі ускладнення

Міжхребцева грижа небезпечна серйозними ускладненнями: тривале здавлення нервових корінців може призвести до хронічного больового синдрому, стійкого оніміння та слабкості в кінцівках, атрофії м’язів, порушення роботи тазових органів (нетримання сечі/калу), у важких випадках – до паралічу.

Класифікація

Розуміння класифікації хвороби за локалізацією, напрямком випинання та ступенем вираженості допомагає лікарям точно діагностувати патологію і підбирати оптимальне лікування:

1. За локалізацією:

• шийного відділу;
• грудного відділу;
• поперекового відділу.

2. За напрямком випинання:

• задня;
• бічна;
• передня.

3. За ступенем випинання:

• протрузія;
• екструзія;
• секвестрація.

Правильна класифікація міжхребцевої грижі відіграє ключову роль у визначенні тактики лікування та прогнозуванні можливих ускладнень.

Діагностика

Діагностика починається з консультації невролога, який проводить детальний огляд, перевіряючи рефлекси, м’язову силу та специфічні симптоми натягу нервів. Основним методом підтвердження діагнозу є МРТ – це дослідження дозволяє точно візуалізувати стан міжхребцевих дисків, визначити розмір і локалізацію грижі, а також ступінь її впливу на нервові корінці та спинний мозок.

Лікування міжхребцевої грижі

Лікування передбачає два основних підходи: безопераційний (консервативний) і хірургічний. Вибір методу залежить від стадії захворювання, розміру грижі, вираженості симптомів і наявності ускладнень.

Лікування міжхребцевої грижі без операції

Консервативне лікування – це комплексний підхід, що дозволяє усунути симптоми та зупинити прогресування хвороби без хірургічного втручання. У першу чергу застосовуються знеболювальні препарати та протизапальні препарати, які знімають біль і зменшують набряк навколо защемленого нерва. При сильних спазмах призначають міорелаксанти, що розслаблюють м’язи спини.

При гострому болю застосовується блокада – ін’єкція анестетиків і гормонів безпосередньо в уражену область. Це швидко знімає запалення і відновлює рухливість.

Усі необхідні препарати можна замовити в інтернет-аптеці Здравиця, але перед застосуванням обов’язкова консультація лікаря.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування (операція міжхребцевої грижі) стає необхідним, коли консервативні методи не дають результату протягом 2-4 місяців або при загрозливих станах на кшталт синдрому кінського хвоста, вираженої слабкості в кінцівках або секвестрації грижі.

Сучасні методи видалення міжхребцевої грижі включають малотравматичну мікродискектомію (видалення грижі через розріз 1-3 см під мікроскопом), ендоскопічну операцію (через прокол до 1 см) і лазерну вапоризацію (випарювання ядра диска лазером через голку), причому вибір конкретного методу видалення хребцевої грижі залежить від її розміру, локалізації та ступеня ушкодження диска.

Реабілітація після видалення міжхребцевої грижі

Реабілітація після видалення міжхребцевої грижі є комплексним процесом, що включає фізіотерапію (електрофорез, магнітотерапію), лікувальну фізкультуру для поступового зміцнення м’язового корсета і відновлення рухливості, а також щадний масаж. У перші місяці після операції виключаються різкі рухи і піднімання тягарів, при цьому особлива увага приділяється правильній позі при сидінні та ходьбі.

Профілактика

Профілактика зводиться до усунення чинників, що провокують руйнування міжхребцевих дисків. Насамперед важливо підтримувати регулярну фізичну активність без надмірних навантажень – ідеально підходять плавання, йога і лікувальна гімнастика, що зміцнюють м’язовий корсет. Необхідно контролювати масу тіла. При сидячій роботі обов’язкові перерви кожні 45–60 хвилин для розминки і зміни положення тіла. Піднімати тягарі слід правильно – з прямою спиною і напругою м’язів ніг, а не попереку.

Що не можна робити при міжхребцевій грижі

При міжхребцевій грижі заборонені різкі рухи, піднімання тягарів, переохолодження, тривале сидіння без опори, ударні навантаження, прогрівання в гострий період, неконтрольовані скручування хребта і будь-які мануальні впливи без призначення лікаря, оскільки ці дії можуть викликати збільшення грижі, защемлення нервових корінців або ушкодження спинного мозку, що призведе до посилення болю, неврологічних порушень і можливих незворотних ускладнень.

Часті запитання

Чи може міжхребцева грижа зникнути?

Міжхребцева грижа справді може зменшитися або повністю зникнути завдяки здатності організму до самостійного розсмоктування (резорбції), особливо при розмірах до 5–6 мм.

Чи може міжхребцева грижа спричиняти біль у животі?

Хвороба може викликати біль у животі через подразнення нервових корінців, які пов’язані з внутрішніми органами – це явище називається "відбитий біль". Найчастіше це трапляється при грижах грудного (Th10–Th12) або верхньопоперекового (L1–L2) відділів.

Який лікар лікує міжхребцеву грижу?

При цій хворобі в першу чергу слід звернутися до невролога – цей спеціаліст проведе діагностику, призначить медикаментозне лікування і фізіотерапію, а за потреби направить на МРТ.

Ключові моменти

• Міжхребцева грижа – це патологічне випинання пульпозного ядра міжхребцевого диска через ушкоджене фіброзне кільце, що призводить до здавлення нервових корінців або спинного мозку.
• Причини утворення грижі включають дегенеративні зміни хребта (остеохондроз), травми, надмірні фізичні навантаження, малорухливий спосіб життя, ожиріння, а також вікові зміни в структурі міжхребцевих дисків.
• Симптоми залежать від локалізації грижі: при ураженні шийного відділу – болі в шиї, головні болі та оніміння рук; грудного – міжреберна невралгія; поперекового – болі в попереку, що іррадіюють у ногу (ішіас), слабкість у кінцівках і порушення функцій тазових органів.
• Діагностика включає неврологічний огляд, рентгенографію для виключення інших патологій, МРТ, КТ і електроміографію для оцінки ступеня ураження нервових структур.
• Лікування може бути консервативним або хірургічним залежно від тяжкості симптомів і ефективності консервативних методів.
• Профілактика полягає в підтриманні правильної постави, регулярних фізичних вправах для зміцнення м’язового корсета, контролі ваги, правильній техніці піднімання тягарів і уникненні тривалих статичних навантажень на хребет.