Скарлатина - симптоми, профілактика захворювання
Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, яке вражає ротоглотку. Збудником даного стану служить бета-гемолітичний стрептокок, який є грампозитивною бактерією. Патоген колонізує слизові й шкірні покриви людини, передається повітряно-крапельним, побутовим і харчовим шляхом. Збудник скарлатини викликає токсичні інфекції, відрізняється підвищеною стійкістю до різних фізичних і хімічних змін середовища. Гемолітичні стрептококи можуть зберігатися у висохлому гної та частинках крові хворого протягом декількох тижнів. Скарлатина при неправильному лікуванні може викликати сильні ураження внутрішніх органів, а накопичення токсинів провокує збої в роботі імунітету, що може призвести до розвитку аутоімунних захворювань.
Причини виникнення скарлатини і групи ризику
Джерелом інфекції є заражена людина, в організмі якої активно розмножуються патогени. Вхідними воротами для них є слизові оболонки носоглотки, зіву і глотки. Поширюватися стрептококи можуть через ранову поверхню, а також опіки, які зазнали інфікування. Дана форма скарлатини є атиповою. Хворий на скарлатину становить небезпеку як джерело поширення захворювання протягом 15-20 днів після того, як з'являться перші симптоми.
Заразитися скарлатиною можна повітряно-крапельним шляхом, через предмети побуту або їжу, іграшки. Захворювання найчастіше вражає дітей у віці до 10 років, оскільки в цей період сприйнятливість до стрептококів досить висока. Після перенесеного захворювання в організмі виробляється антитоксичний імунітет, який значно знижує ризик повторного інфікування. Після дозрівання захисної системи, яке відбувається у віці від 10 років і вище, людина втрачає вразливість перед стрептококами. Це обумовлює той факт, що на скарлатину підлітки й дорослі хворіють набагато менше. У них зараження патогеном відбувається при зниженому імунітеті.
Необхідно пам'ятати, що запущені форми скарлатини становлять загрозу для різних органів і систем організму. Септичний патогенез захворювання забезпечує поширення патогенних мікроорганізмів в мигдалини і тканини, які їх оточують, за рахунок чого вони потрапляють у кровоносну систему і можуть формувати вторинні осередки по всьому організму. У вагітних жінок скарлатина може стати причиною ускладнень на пізніх термінах, а також викидня. Стрептококи можуть згубно впливати на роботу серця і стати причиною його збільшення. Крім того, бактерії виділяють екзотоксини, які викликають появу гострих симптомів. Тому вкрай важливо не займатися самолікуванням і звернутися до лікаря при перших підозрах на захворювання.
Симптоми скарлатини та ознаки захворювання
Для скарлатини характерне підвищення температури тіла до 38 градусів, гарячковий стан, який включає слабкість і озноб, нудоту і блювоту. У пацієнта відзначаються всі ознаки інтоксикації, може з'явитися сильний головний біль. Хворий на скарлатину не може повноцінно приймати їжу через ріжучий біль у горлі. Після перших проявів хвороби приблизно на третю добу на шкірі пацієнта з'являється дрібна висипка, яка супроводжується нестерпним свербежем. Для неї характерне накопичення в області природних складок - у згинах рук, паховій області, пахвових западинах. Висип нерідко покриває все тіло та обличчя. У хворого при цьому носогубний трикутник залишається чистим. Через кілька днів шкіра стає блідою, висипання підсихають і починають лущитися.
При скарлатині у пацієнта збільшуються мигдалики, на їхній поверхні присутні наліт і гнійники. На тлі цього язик стає малинового кольору, можна помітити збільшення його сосочків через набряклість. У дорослих скарлатина протікає важче, ніж у дітей. Відзначаються критичні підвищення температури, а також судоми.
Діагностика скарлатини в медичній установі
Для діагностики скарлатини лікарю необхідно провести огляд хворого і отримати дані загальноклінічного аналізу крові. Фахівець може призначити ЕКГ і УЗД серця, а також отоскопію, якщо є підозри на появу різних ускладнень. У дорослих визначити скарлатину важче, ніж у дітей, оскільки симптоми нерідко є змазаними й необхідні додаткові дослідження.
Профілактика скарлатини у дітей і дорослих
Щоб не захворіти на скарлатину, необхідно стежити за тим, щоб хворий був ізольований від здорових людей повністю. Потрібно виключити всі контакти з ним. У приміщеннях необхідно регулярно проводити прибирання і провітрювання, дотримуватися особистої гігієни, обробляти поверхні загального користування антисептичними засобами.
Сприятливе середовище для розмноження стрептококів - м'ясо-пептонні середовища, в числі яких є м'ясний бульйон або суп. Щоб уникнути різних захворювань, які викликають бета-гемолітичні стрептококи, рекомендується кип'ятити такі рідини перед вживанням. З тієї ж причини не слід купувати молоко і молочні продукти на стихійних ринках, оскільки в даному середовищі стрептококи можуть тривалий час зберігатися.
Лікування скарлатини медичними препаратами
Для лікування захворювання застосовуються таблетки від скарлатини - антибіотики, протиалергічні препарати. Лікар призначає дезінтоксикаційні засоби, які допоможуть полегшити загальний стан хворого. При скарлатині використовується симптоматичне лікування захворювання. Тому ліки від скарлатини можуть включати полоскання, а також комплекси вітамінів і мінералів для зміцнення імунітету. Важливо враховувати, що лікар повинен спостерігати хворого не тільки під час лікування, а й після одужання, щоб виключити можливі ускладнення. Самостійний прийом препаратів може викликати ряд негативних процесів в організмі, тому купувати ліки необхідно тільки після консультації з лікарем.
