Тромбофлебіт
Тромбофлебіт — це хронічне захворювання кровоносної системи, яке проявляється запальними процесами в стінках судин (вен) та подальшим тромбоутворенням і порушенням кровотоку. Найчастіше діагностується на нижніх кінцівках.
Звуження просвіту кровоносного русла може досягати критичних значень, через що можлива поява геморагій або виразок шкірних покривів у місцях, де вени близько підступають до шкіри. Тканини навколо запаленої вени також залучаються до патологічного процесу. Розрізняють тромбофлебіт (тромбоз) поверхневих вен і тромбоз глибоких вен. Практично всі симптоми хвороби залежать від того, в якому місці локалізуються вогнища запалення (всередині тканин або зовні).
Причини виникнення тромбофлебіту
Причиною тромбофлебіту є два основні чинники:
- Травмування кровоносних судин, в результаті чого в точці ушкодження починається активна дія лейкоцитів і тромбоцитів з метою зупинки крововтрати. В результаті цього відбувається утворення тромбу, який не тільки викликає звуження судинного русла, поступово розростаючись за рахунок агрегації на ньому клітин крові та інших елементів, але й здатний відірватися від стінки судини і викликати тромбоз великих вен з розвитком ішемії.
- Варикозне розширення вен. Також є попередником тромбофлебіту і в запущених випадках здатне дуже швидко перерости в тромбоз вен.
Не можна забувати про такі обтяжливі чинники, як малорухливий спосіб життя, надмірна вага, інфекції, вживання жирної їжі та підвищення холестерину в крові, переохолодження, шкідливі звички.
Основні симптоми тромбофлебіту
Симптоми хвороби залежать від її локалізації, а також від факторів, включаючи загальний стан хворого та етіологію захворювання. Деякі люди, які страждають на тромбофлебіт, відзначають тільки місцеві прояви (гіперемію, незначну набряклість) або взагалі хвороба протікає безсимптомно. Найчастіше першими ознаками тромбофлебіту є хворобливість у точці запалення та поява невеликого ущільнення, яке часто з'являється при згинанні ноги. Додатково відзначається почервоніння й венозна сітка.
До симптомів хвороби відносяться:
- біль у нозі або руці в місці утворення тромбу, який посилюється при пальпації або зміні положення, часто має пекучий характер;
- місцева гіперемія, набряклість та свербіж, а в разі сильного тромбозу — посиніння частини або навіть всієї кінцівки (в залежності від ураженої судини);
- підвищення температури тіла до 38 оС (при прогресуванні захворювання);
- гнійні процеси в точці запалення при інфікуванні;
- виражена венозна сітка, яка має темно-синій фон;
- збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
- погіршення самопочуття, інтоксикація, нудота, нездужання — в залежності від перебігу захворювання.
При глибокому тромбофлебіті спостерігається різкий біль всередині кінцівки, який особливо посилюється при ходьбі або пальпації. В такому випадку яскраво виражена набряклість кінцівки.
Тромбофлебіт небезпечний своїми ускладненнями. При несвоєчасному або некоректному лікуванні можливий розвиток тромбозу глибоких вен, гангрени кінцівки, тромбоемболії легеневої артерії, сепсису, інфаркту легень та інших складних патологій.
Як відбувається діагностика тромбофлебіту?
Для правильної постановки діагнозу необхідно, щоб діагностика включала в себе наступні види та методи обстеження:
- огляд хворого, анамнез;
- маршова або джгутова проба кінцівки;
- ультразвукове дослідження;
- КТ-ангіографія;
- флебографія;
- загальний і біохімічний аналіз крові, зокрема, на активність факторів згортання;
- радіонуклідне обстеження із застосуванням ізотопів технецію та йоду;
- дослідження біоматеріалу на присутність мутацій і генетичного поліморфізму.
Профілактика тромбофлебіту як спосіб уникнути хвороби
Профілактика включає в себе наступні заходи:
- ведення активного способу життя;
- підтримка водного балансу з метою забезпечення належного кровотоку;
- носіння лікувального трикотажу при варикозному розширенні вен;
- уникнення переохолодження;
- носіння зручного взуття без підборів;
- оперативне звернення до лікаря з будь-яких порушень у системі кровопостачання;
- прийом продуктів, багатих на рутин і аскорбінову кислоту.
Лікування тромбофлебіту
Ліки від тромбофлебіту можна призначати тільки після ретельного обстеження. Найменша помилка може призвести до відриву тромбу і непередбачуваних наслідків. Тому виписувати таблетки від тромбофлебіту або інші лікарські форми може тільки лікар. Самолікування в даному випадку неприпустимо. До того ж вид лікування буде відрізнятися в залежності від локалізації та причин захворювання.
До основної схеми лікування тромбофлебіту входять:
- антикоагулянти — препарати, що знижують згортання крові;
- нестероїдні протизапальні препарати — для зняття запалення, набряклості, а також для розрідження крові;
- венотоніки й ангіопротектори для зміцнення судин і поліпшення кровотоку;
- дезагреганти — для зниження злипання елементів крові в осередках утворення атеросклеротичних бляшок і тромбів;
- антибіотики — при гнійному перебігу хвороби.
Всі ліки необхідно поєднувати в двох формах: для внутрішнього (таблетки, ін'єкції) й зовнішнього (мазі, креми, розтирання) застосування. Доцільність їхньої комбінації повинен визначити лікар.
