Тромбофлебіт
Кров, що тече за нашими венами, – це не просто рідина, а життєва сила, що забезпечує роботу кожного органу. Але що відбувається, коли ця налагоджена система дає збій? Порушення кровотоку, запалення судинних стінок та утворення тромбів – все це ознаки тромбофлебіту, здатного перетворити звичайну кровоносну судину на джерело серйозної небезпеки.
Що таке тромбофлебіт?
Тромбофлебіт – це захворювання, при якому в запаленій вені утворюється кров'яний згусток (тромб), що порушує нормальний кровотік. Процес може зачіпати як поверхневі, так і глибокі судини, але завжди поєднує два ключові компоненти: тромбоз (закупорку вени згустком) і флебіт (запалення судинної стінки). Саме це подвійне ураження і відображає термін "тромбофлебіт".
Причини
Розвиток тромбофлебіту зазвичай пов'язаний з різними факторами. Основні причини тромбофлебіту включають:
- запальні захворювання загальної або місцевої локалізації;
- спадкова схильність до тромбоутворення;
- алергічні реакції;
- травматичне пошкодження вен;
- інфекційні та онкологічні захворювання;
- гормональні порушення;
- варикозна хвороба.
Таким чином, тромбофлебіт розвивається під впливом кількох факторів, серед яких важливу роль відіграють запалення, спадковість, травми та системні захворювання.
Види та локалізація тромбофлебіту
Класифікація тромбофлебіту досить велика і включає різні критерії: глибину поразки, локалізацію, характер течії та етіологію:
1. За глибиною ураження вен:
- тромбофлебіт поверхневих вен – запалення підшкірних вен, що супроводжується тромбоутворенням;
- тромбофлебіт глибоких вен – більш небезпечний стан, у якому тромб формується у глибоких венах.
2. За локалізацією:
- тромбофлебіт нижніх кінцівок – найбільш поширена форма, часто пов'язана з варикозом;
- тромбофлебіт руки – зустрічається рідше, може розвинутися після катетеризації вен або травм;
- мігруючий тромбофлебіт – вражає різні ділянки венозної системи, іноді вказує на онкологічні захворювання.
3. За перебігом хвороби:
- гострий тромбофлебіт – триває до місяця, супроводжується сильним болем, почервонінням та набряком;
- підгострий тромбофлебіт – симптоми менш виражені, триває до 6 місяців;
- хронічний тромбофлебіт – протікає хвилеподібно, може зберігатися роками.
Представлена класифікація тромбофлебіту відіграє ключову роль у клінічній практиці, оскільки дозволяє точно визначити форму, локалізацію та ступінь тяжкості захворювання. Це безпосередньо впливає на вибір діагностичних методів та тактику лікування.
Симптоми тромбофлебіту
Тромбофлебіт проявляється рядом характерних ознак, які важливо розпізнати своєчасно. Ось ключові симптоми тромбофлебіту:
- біль у нозі;
- набряк ніг;
- закупорення вен;
- почервоніння шкіри;
- запалення вен;
- синюшність шкіри;
- випирання вен;
- підвищена температура тіла;
- біль у поперековому та крижовому відділі.
Симптоми гострого тромбофлебіту зазвичай виражені яскравіше: інтенсивний біль, значний набряк та місцеве підвищення температури. При хронічній формі прояви можуть бути менш помітними, але небезпека ускладнень зберігається.
Чим небезпечний тромбофлебіт
Тромбофлебіт небезпечний передусім ризиком життєзагрозних ускладнень. При ураженні поверхневих вен запалення та тромбоз можуть прогресувати, поширюючись на глибокі вени, що багаторазово збільшує ризик тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) – смертельно небезпечного стану, коли тромб, що відірвався, блокує кровотік у легенях. Крім того, навіть без ТЕЛА тромбофлебіт здатний викликати хронічну венозну недостатність, що призводить до постійних набряків, трофічних виразок та порушення живлення тканин. У разі інфекційного запалення можливе утворення абсцесів та сепсис.
Діагностика
Діагностика тромбофлебіту починається з огляду, але ключову роль відіграє дуплексне сканування – метод УЗД з доплерографією, який візуалізує венозні стінки, виявляє тромби та оцінює кровотік. При неясній картині чи підозрі на тромбоз глибоких вен призначають КТ-ангіографію, особливо для дослідження вен тазу та черевної порожнини. Додатково проводять ЕКГ та УЗД серця для виключення тромбоемболії легеневої артерії, а аналізи крові (коагулограма, D-димер) допомагають оцінити систему згортання.
Лікування тромбофлебіту
Якщо у вас діагностовано тромбофлебіт нижніх кінцівок, лікування потрібно починати негайно, щоб уникнути ускладнень. Питання «як лікувати тромбофлебіт» хвилює багатьох, і підхід залежить від стадії хвороби.
При ураженні поверхневих вен лікування тромбофлебіту може проводитися амбулаторно. Лікарі зазвичай призначають протизапальні препарати, а також місцеві засоби – мазі для лікування тромбофлебіту на основі гепарину або троксерутину, які зменшують набряк та покращують кровотік. Купити їх можна в інтернет-аптеці Здравиця.
Якщо хвороба прогресує, може знадобитися госпіталізація. У стаціонарі застосовують сильніші препарати для лікування тромбофлебіту – антикоагулянти у вигляді ін'єкцій, що запобігають зростанню тромбів. У важких випадках, коли є ризик відриву тромбу, проводять операцію – видаляють уражену ділянку вен або застосовують малоінвазивні методи.
Профілактика
Профілактика тромбофлебіту потребує комплексного підходу, особливо для людей із груп ризику. До них відносяться ті, хто веде малорухливий спосіб життя, страждає на варикозне розширення вен, переніс хірургічні операції, має порушення згортання крові або ожиріння, а також вагітні жінки та люди похилого віку. Основу профілактики становить здоровий спосіб життя – регулярна фізична активність у вигляді ходьби, плавання або їзди на велосипеді допомагає підтримувати нормальний венозний кровотік та запобігає застійним явищам.
Особливу увагу слід приділити режиму дня при сидячій роботі. Кожні 1-2 години необхідно робити перерви для невеликої розминки чи короткої прогулянки. Важливо носити зручний одяг та взуття, що не стискає кінцівки, уникати переохолоджень та травм. Для тих, хто вже стикався з проблемами вен або має варикозну хворобу, обов'язковим елементом профілактики стає використання компресійного трикотажу – спеціальні панчохи або гольфи допомагають підтримувати оптимальний тиск у венах.
Ключові моменти
- Тромбофлебіт – це запалення венозної стінки з утворенням тромбу, що частіше вражає поверхневі вени нижніх кінцівок.
- Основними причинами тромбофлебіту є варикозна хвороба, травми судин, інфекції, порушення згортання крові та тривала нерухомість.
- До симптомів тромбофлебіту відносяться почервоніння, ущільнення та болючість по ходу вени, набряк, локальне підвищення температури, а іноді й загальне нездужання.
- Діагностика тромбофлебіту включає огляд лікаря, ультразвукове дослідження вен (УЗДГ або дуплексне сканування) та лабораторні аналізи крові.
- Лікування тромбофлебіту може бути консервативним (антикоагулянти, протизапальні препарати, компресійна терапія) або хірургічним при високому ризику ускладнень.
- Профілактика тромбофлебіту полягає у підтримці фізичної активності, використанні компресійного трикотажу, контролі згортання крові та своєчасному лікуванні варикозу.