Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) — поширене захворювання травної системи, яке часом називають просто печією. Цей стан виникає, коли вміст шлунка повертається в стравохід, викликаючи подразнення його стінок. Хоча печія може здаватися повсякденною проблемою, вона може стати серйозним джерелом дискомфорту і навіть загрожувати здоров'ю у довгостроковій перспективі. У цій статті ми розглянемо причини, симптоми, діагностику та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, а також обговоримо методи запобігання його виникненню.
Що таке гастроезофагеальний рефлюкс і чим небезпечний
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба — це стан, при якому вміст шлунка повертається назад до стравоходу (езофаг) через неправильну роботу нижнього езофагеального сфінктера (НЕС) або через зайвий тиск у шлунку. Це може викликати різні симптоми, такі як печія, почуття дискомфорту або болю в грудях, регургітація (повернення їжі назад у рот), відчуття кома в горлі, кашель і навіть проблеми з голосом.
Гастроезофагеальний рефлюкс хвороба: причини
Причини гастроезофагеального рефлюксу у різних людей можуть бути різними залежно від індивідуальних особливостей, способу життя, генетичної схильності та наявності супутніх захворювань. Серед них:
- слабкість кардіального сфінктера;
- зменшення захисних властивостей шлунка;
- збільшення кислотності;
- незбалансоване харчування;
- кіла діафрагми;
- надмірна вага;
- споживання алкоголю та куріння;
- прийом певних лікарських засобів.
Розуміння причин гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з езофагітом і без езофагіту може допомогти розробити персоналізований підхід до лікування та управління ГЕР, який включає корекцію способу життя, дієту, лікарські препарати і, в деяких випадках, хірургічне втручання.
Симптоми захворювання
Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) може виявлятися різними симптомами, як прямим наслідком рефлюксу кислоти, так і внаслідок подразнення тканин стравоходу через тривалу дію кислоти. Основні симптоми гастроезофагеального рефлюксу включають:
- відчуття печіння в грудях;
- регургітацію;
- дисфагію;
- постійний кашель;
- осиплість голосу;.
- фарингіт;
- неприємний запах із рота.
Також важливо розрізняти форми ГЕР. Неерозивна форма характеризується набряком та запаленням слизової оболонки без серйозних ран. У той час як ерозивна форма призводить до появи ерозій на слизовій оболонці стравоходу через вплив агресивного кишкового середовища.
Діагностика
Діагностика гастроезофагеального рефлюксу крім огляду передбачає використання кількох методів, включаючи езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС) та внутрішньошлунковий pH-метр:
- Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) — це процедура, коли лікар вводить гнучкий тонкий трубчастий інструмент через рот пацієнта стравохід, шлунок і початок дванадцятипалої кишки. Це дозволяє візуально оцінити стан слизової оболонки цих органів, виявити ознаки запалення, виразок чи інших змін, які можуть бути спричинені рефлюксом.
- Внутрішньошлункова рН-метрія дозволяє виміряти рівень кислотності (pH) всередині стравоходу та шлунка протягом певного часу. Для проведення цього тесту пацієнту вводять тонку зондову трубку через ніс, яка опускається стравохід. Зонда вимірює рівень кислотності у різних точках стравоходу та шлунка протягом 24 годин. Це дозволяє виявити періоди підвищеної кислотності та пов'язати їх із симптомами, які може відчувати пацієнт.
Ці методи діагностики дозволяють лікарям оцінити ступінь рефлюксу у пацієнта, виявити можливі ускладнення та розробити план лікування, спрямований на зниження симптомів та запобігання пошкодженням стравоходу.
Медикаментозне лікування рефлюксу гастроезофагеального
Лікування гастроезофагеального рефлюксу потребує комплексного підходу, включаючи медикаментозну терапію. Ось основні типи ліків, які застосовують при цій хворобі:
- Інгібітори протонного насоса (ІСН) ефективно знижують кислотність шлункового вмісту, що допомагає зменшити подразнення стравоходу. Вони зазвичай приймаються протягом 6-8 тижнів, іноді навіть довше для лікування ерозивних форм.
- Невсмоктуються антациди допомагають швидко знизити печію, утворюючи захисний шар на поверхні слизової оболонки шлунка. Вони зазвичай приймаються через годину-півтори після їжі і можуть використовуватися протягом 4-8 тижнів.
- Прокінетики сприяють посиленню перистальтики шлунково-кишкового тракту, що допомагає запобігти зворотному потоку вмісту шлунка в стравохід.
- Вітамінні препарати можуть бути призначені для підтримки здоров'я слизових оболонок та стимулювання перистальтики кишечника відповідно.
Важливо пам'ятати, що застосування будь-яких ліків має бути узгоджене з лікарем, особливо якщо рефлюкс гастроезофагеального захворювання супроводжується іншими захворюваннями або якщо пацієнт приймає інші ліки. Пам'ятайте, що народні засоби можуть бути не тільки неефективними, а й небезпечними.
Окрім медикаментозного лікування варто дотримуватися дієти при гастроезофагеальному рефлюксі — виключення продуктів харчування, які посилюють газоутворення, а також максимальне обмеження дуже гарячої та холодної їжі, а також газованих напоїв.