Дивертикуліт
Біль у лівій нижній частині живота, підвищення температури, розлад випорожнень – симптоми, які змушують нас думати про десятки можливих причин, від банального отруєння до чогось серйознішого. Однак для мільйонів людей, особливо у зрілому віці, ця комбінація стає тривожним знаком добре знайомого, але від того не менш грізного недугу. Його коріння йде глибоко в спосіб життя, а початок часто залишається непоміченим. Йдеться про запалення маленьких випинань стінки кишечника, яке здатне надовго вибити з колії – дивертикуліті.
Що таке дивертикуліт кишечника
Дивертикуліт – це гостре запалення і інфекція дивертикулів, невеликих мішкоподібних випинань, які можуть утворитися у слабких місцях стінки товстої кишки.
Причини захворювання
Основна причина дивертикуліту – це запалення вже існуючих дивертикулів, мішкоподібних випинань стінки товстої кишки. Запалення запускається, коли в порожнині дивертикула застрягає і ущільнюється вміст кишечника, утворюючи так званий копроліт.
Що стосується поширеності і ризиків, тут є помітні відмінності у чоловіків і жінок. У чоловіків дивертикульоз у середньому розвивається в молодшому віці, особливо за наявності ожиріння і дієти з високим вмістом червоного м’яса. Однак у жінок після 50 років частота захворювання зрівнюється, а у старших вікових групах навіть перевищує таку у чоловіків.
Класифікація
Класифікацію дивертикуліту логічніше за все почати з розуміння самого терміна. Дивертикуліт кишечника – це загальна назва стану, за якого відбувається запалення дивертикула, тобто мішкоподібного випинання стінки кишки.
Тому, говорячи дивертикуліт товстої кишки, ми часто маємо на увазі основну суть проблеми. Усередині цієї категорії ключову роль відіграє точна локалізація. Найпоширенішою формою, на яку припадає до 80% випадків, є дивертикуліт сигмоподібної кишки.
Значно рідше, але з важливими діагностичними нюансами, перебігає дивертикуліт сліпої кишки. Його головна особливість – симптоматика, практично ідентична гострому апендициту, з болем у правій клубовій ділянці.
Коли ми вживаємо термін гострий дивертикуліт, ми переходимо до клінічної класифікації, яка визначає терміновість і тактику лікування.
Початковою стадією вважається набряк і запалення тканин навколо дивертикула без гнійних ускладнень. Лікування, як правило, консервативне. При прогресуванні формується відмежований гнійник, або абсцес. Це вже ускладнена форма, яка може вимагати малоінвазивного дренування.
Більш тяжкі стани включають поширення гнійного процесу в черевну порожнину з розвитком розлитого перитоніту або перфорацію кишки з виливом кишкового вмісту.
Дивертикуліт: симптоми і ознаки
Основні ознаки дивертикуліту, як правило, проявляються гостро. До класичних симптомів дивертикуліту належать:
- постійний біль;
- підвищення температури тіла;
- нудота і блювання.
У гострий період фізичні навантаження при дивертикуліті протипоказані, оскільки вони можуть посилити біль і сприяти поширенню запалення.
Ігнорування симптомів дивертикуліту кишечника і спроби перенести хворобу «на ногах», можуть призвести до небезпечних для життя ускладнень, що потребують складного хірургічного лікування.
Таким чином, постійний біль при дивертикуліті – це сигнал для негайного звернення до лікаря.
Діагностика
Діагностика дивертикуліту починається при гострих болях у животі і ректальній кровотечі, особливо у пацієнтів з відомим дивертикульозом. Процес включає кілька ключових етапів:
- фізичний огляд;
- лабораторні аналізи;
- візуалізація;
- колоноскопія.
Таким чином, діагностика будується від первинного огляду і аналізів, що підтверджують запалення, до КТ для остаточного підтвердження і оцінки ускладнень, з подальшою колоноскопією для повного контролю.
Лікування дивертикуліту
Лікування дивертикуліту залежить від ступеня тяжкості запалення. Основна мета – зняти запалення, запобігти ускладненням і дати кишечнику відновитися.
При легкому дивертикуліті стратегія консервативна. Рекомендується:
- спокій для організму;
- щадна рідка або низьковолокниста дієта на кілька днів, щоб зменшити навантаження на кишечник;
- короткий курс пероральних антибактеріальних препаратів для боротьби з інфекцією.
При тяжкому дивертикуліті лікування більш інтенсивне і зазвичай потребує госпіталізації:
- повний спокій кишечника: прийом їжі і рідин усередину виключається;
- прийом антибіотиків.
Призначення антибіотиків – стандартна практика при гострому дивертикуліті. Вони не «лікують» самі дивертикули, але пригнічують бактеріальне запалення в них. У жодному разі не можна обирати антибактеріальні препарати самостійно, оскільки помилка може призвести до неефективності лікування і розвитку резистентності. Купити їх можна в інтернет-аптеці Здравиця.
Операцію при дивертикуліті зазвичай проводять не при першому епізоді, а за особливими показаннями: розвиток ускладнень: перфорація (розрив) кишечника, перитоніт, великий абсцес, непрохідність; неефективність консервативного лікування; часті повторювані приступи дивертикуліту; наявність свищів.
Профілактика
Профілактика дивертикуліту безпосередньо пов’язана з управлінням основним станом – дивертикульозом і спрямована на запобігання запалення і його рецидивів.
Основою дієти при дивертикуліті для профілактики є споживання достатньої кількості харчових волокон (клітковини). Клітковина збільшує об’єм стулу, знижує тиск у просвіті товстої кишки і прискорює транзит вмісту, що мінімізує ризик застою і запалення в дивертикулах. Раціон має бути багатий овочами, фруктами, ягодами, цільнозерновими крупами, висівками і насінням льону.
Не менш важлива – адекватна гідратація. При збільшенні клітковини в раціоні необхідно пити достатню кількість води (1.5–2 літри на день), інакше стул може стати щільним, що зводить нанівець увесь профілактичний ефект.
Часто поставлені запитання
Що можна їсти при дивертикуліті?
Харчування при дивертикуліті сильно залежить від того, у якій фазі перебуває захворювання – гострій або стадії ремісії.
Під час гострого приступу дивертикуліту головне завдання – дати кишечнику відпочити. Зазвичай лікар рекомендує починати з прозорих рідин: це вода, некріпкий чай, прозорі бульйони і освітлені соки без м’якоті.
У міру покращення стану можна поступово вводити продукти з низьким вмістом клітковини. До них належать білий рис, манна каша, білий хліб або сухарі, а також варені яйця, картопляне пюре і нежирне м’ясне суфле.
Як зняти приступ дивертикуліту?
До звернення до лікаря ваше головне завдання – максимально розвантажити запалений кишечник. Для цього необхідно повністю перейти на рідку дієту. Дозволені тільки прозорі рідини: вода, некріпкий чай, прозорий бульйон і освітлені соки без м’якоті. Будь-яка тверда їжа, особливо клітковина, буде подразнювати запалені ділянки і посилювати біль. Також важливий фізичний спокій.
Чим зняти біль при дивертикуліті?
До візиту до лікаря можна вжити такі заходи для полегшення стану. Найбезпечнішим і рекомендованим способом є локальне тепло. Прикладіть грілку з теплою водою або прийміть теплу ванну на 15–20 хвилин. Тепло допомагає розслабити м’язи кишечника і зняти спазм, який часто є причиною болю.
Ключові моменти
- Дивертикуліт – це гостре запальне ускладнення дивертикульозу. Дивертикульоз – стан, за якого в стінці товстої кишки утворюються невеликі випинання , а дивертикуліт виникає при їх запаленні або інфікуванні.
- Основна причина дивертикуліту – розвиток запалення в дивертикулі через застій кишкового вмісту і пошкодження слизової оболонки. До факторів ризику належать дієта з низьким вмістом клітковини, часті запори, вік старше 40 років, ожиріння і малорухливий спосіб життя.
- Головний симптом дивертикуліту – гострий, постійний біль, частіше в лівій нижній частині живота. Супроводжується лихоманкою, нудотою, зміною стулу і болючістю при пальпації.
- Основний метод діагностики – комп’ютерна томографія (КТ) черевної порожнини, яка точно виявляє запалення дивертикулів і ускладнення. Також проводять аналіз крові, УЗД і, після згасання гострого процесу, колоноскопію для оцінки стану кишки.
- При неускладненій формі лікування – консервативне: курс антибіотиків, спазмолітики, щадна дієта. При розвитку абсцесу, перфорації, непрохідності або рецидивному перебігу показане хірургічне втручання – резекція ураженої ділянки кишки.
- Основна профілактика – дієта з високим вмістом клітковини (овочі, фрукти, цільні злаки), адекватний питний режим і регулярна фізична активність для запобігання запорам.