Себорейний дерматит
Шкіра, як найбільший орган людського тіла, виконує безліч важливих функцій, включаючи захист від зовнішніх факторів та регулювання обмінних процесів. Однак при порушенні роботи сальних залоз та зміні складу шкірного мікробіома можуть виникати хронічні запальні захворювання. Себорейний дерматит – стан, що характеризується надлишковим лущенням, почервонінням та свербінням у зонах з підвищеною сальною секрецією. Незважаючи на те, що це захворювання не становить загрози для загального здоров'я, його рецидивуючий перебіг та клінічні прояви суттєво впливають на якість життя пацієнтів.
Що таке себорейний дерматит
Себорейний дерматит – це хронічне запальне захворювання шкіри, що виникає через підвищену активність сальних залоз та дріжджоподібного грибка Malassezia.
Найчастіше себорейний дерматит на голові викликає запалення шкіри голови, що супроводжується лупою, жовтими скоринками та неприємним свербінням. Якщо процес поширюється на обличчі, він зачіпає брови, носогубні складки, лоба, а іноді з'являється за вухами і навіть у вухах, де шкіра стає червоною і лущиться. У тяжких випадках себорейний дерматит на тілі вражає груди, спину та інші ділянки з активними сальними залозами, а іноді виникає на руках, особливо у складках або на тильній стороні кистей.
Причини
Себорейний дерматит – це хронічний стан, який залежить від внутрішніх факторів, а не від чистоплотності. Причини себорейного дерматиту включають:
- грибок Malassezia;
- порушення роботи сальних залоз;
- гормональні фактори;
- імунні порушення;
- генетична схильність;
- неврологічні та психічні фактори;
- зовнішні фактори, що провокують;
- супутні захворювання (акне, розацеа, псоріаз, ВІЛ/СНІД).
Багато людей, бачачи червоні плями або лупу, що лущиться, вважають, що себорейний дерматит може передаватися від людини до людини або виникає через недостатній догляд за шкірою. Однак не слід забувати, що це не інфекційне захворювання.
Симптоми
Себорейний дерматит переважно проявляється у вигляді почервоніння, лущення та сверблячки, найчастіше на ділянках шкіри, багатих сальними залозами. Крім того, симптоми себорейного дерматиту включають:
- жирний блиск шкіри;
- печіння;
- випадання волосся;
- утворення жовтих кірок.
Його можна переплутати з псоріазом (сухі бляшки з кровоточивістю), атопічним дерматитом (сверблячі згини) і рожевим лишаєм (тимчасові рожеві плями). Головна відмінність себорейного дерматиту – жирні жовтуваті лусочки в зонах сальних залоз (обличчя, голова, груди).
Особливості себорейного дерматиту у дітей
Себорейний дерматит у дітей, особливо себорейний дерматит у немовлят, має свої характерні риси. На відміну від дорослих, у малюків цей стан є тимчасовим.
У дітей перших місяців життя (грудничків) він проявляється у вигляді так званих «молочних скоринок» (гнейс) – жовтих, жирних лусочок на волосистій частині голови. Іноді висипання можуть з'являтися на обличчі (бровах, за вухами), у складках і навіть на тілі. На відміну від атопічного дерматиту, сверблячка зазвичай слабко виражена або відсутня, а сама шкіра під скоринками не запалена.
Причини у дітей пов'язують із тимчасовою гіперфункцією сальних залоз через материнські гормони, а також з активністю дріжджоподібного грибка Malassezia. У більшості випадків скоринки зникають самостійно до 6-12 місяців, але при рясних ураженнях можна акуратно видаляти їх після розм'якшення маслом або спеціальними засобами.
Якщо у дітей старшого віку (після року) з'являються перші симптоми, варто проконсультуватися з лікарем, щоб виключити інші захворювання шкіри, такі як атопічний дерматит або псоріаз. Лікування зазвичай включає м'які протигрибкові шампуні та дбайливий догляд за шкірою.
Діагностика
Діагностика себорейної екземи передбачає оцінку клінічної картини: жирні жовтуваті лусочки та почервоніння у типових зонах (волосиста частина голови, обличчя, груди). При нетиповій течії проводять диференціальну діагностику з псоріазом (сухі щільні бляшки), атопічним дерматитом (сильний свербіж) та грибковими інфекціями (мікроскопія зіскрібка).
Лікування себорейного дерматиту
Чим лікувати себорейний дерматит? Лікування себорейного дерматиту залежить від локалізації. На голові допомагають протигрибкові шампуні. На обличчі використовують креми з кетоконазолом або цинком. У вухах застосовують краплі з антимікотиками, а на тілі та руках – мазі з кортикостероїдами (короткими курсами).
Аптечні засоби від себорейного дерматиту (шампуні, мазі, креми) можна замовити в онлайн-аптеці. Для стійкого результату важливо поєднувати терапію з правильним доглядом та дієтою.
Профілактика
Профілактика себорейного дерматиту включає регулярний догляд з використанням м'яких очищувальних засобів, зволоження шкіри та контроль харчування з обмеженням солодкого, жирного та алкоголю.
Часті питання
Як лікувати себорею голови в домашніх умовах?
Лікування себореї голови в домашніх умовах включає регулярне використання протигрибкових шампунів (з кетоконазолом, цинком або дьогтем), м'яке очищення без агресивних засобів, нанесення олії чайного дерева (розбавленого), а також корекцію харчування – менше солодкого, жирного та гострого, більше вітамінів групи B та цинку.
Себорейний дерматит заразний чи ні?
Ні, себорейний дерматит не заразний – він виникає через підвищену активність сальних залоз та грибка Malassezia, який є на шкірі у всіх людей. Хворобу провокують внутрішні чинники (гормональні збої, стрес, зниження імунітету), а не контакт із хворим.
Ключові моменти
- Себорейний дерматит – це хронічне запальне захворювання шкіри, яке вражає ділянки з підвищеною активністю сальних залоз.
- Основна причина розвитку патології – надмірне розмноження дріжджоподібного грибка Malassezia, який харчується шкірним салом.
- Основні симптоми – це почервоніння шкіри, лущення (від дрібної лупи до великих жирних лусочок), свербіж та іноді випадання волосся. У важких випадках можуть утворюватися жовтуваті кірки.
- Діагностика передбачає клінічний огляд дерматолога. У деяких випадках проводять дерматоскопію або беруть зіскрібок для виключення інших захворювань, таких як псоріаз або атопічний дерматит.
- Лікування включає протигрибкові засоби (шампуні з кетоконазолом, цинком), протизапальні мазі (кортикостероїди короткими курсами) та кератолітики (саліцилова кислота). У тяжких випадках призначають системні препарати.
- Профілактика полягає в правильному догляді за шкірою, використанні м'яких очищувальних засобів, контролі стресу та дотриманні збалансованої дієти з обмеженням жирної та солодкої їжі.