Октаплекс 500мо пор д/р-ну д/інф 500мо №1

ОКТАПЛЕКС 500 МО

Склад:

міжнародна непатентована назва: Human Prothrombin complex.

загальний вміст білків на флакон: 260-820 мг.

Питома активність продукту складає ≥ 0,6 МО/мг білків, виражена як фактор активності ІХ;

додаткові речовини мають певну дію або ефект: натрій (75-125 мг на флакон), гепарин (100-250 МО на флакон, що відповідає 0,2-0,5 МО/МО Фактору IX);

допоміжні речовини: гепарин, натрію цитрат.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій разом із розчинником (вода для ін’єкцій) у флаконах та комплектом для розчинення і внутрішньовенного введення.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору або злегка забарвлений порошок, твердокрихкий, дуже гігроскопічний.

Фармакотерапевтична група. Протигеморагічні засоби, комбінація факторів зсідання крові IX, II, VII та X. Код АТХ В02В D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фактори згортання крові II, IX, VII і X, які синтезуються у печінці за допомогою вітаміну К, частіше називаються протромбіновим комплексом.

Фактор VII – це профермент активної серинпротеази фактора VІІa, що ініціює зовнішній шлях коагуляції крові. Комплекс тканинний фактор – фактор VІІa активує фактори X та IX, внаслідок чого утворюються фактори IXa та Xa. При подальшій активації процесу коагуляції крові активується протромбін (фактор ІІ) і перетворюється на тромбін. Під дією тромбіну фібриноген перетворюється на фібрин і утворюється згусток. Нормальне утворення тромбіну є також життєво важливим для функціонування тромбоцитів, як частини первинного гемостазу.

Ізольований тяжкий дефіцит фактора VII призводить до зменшення утворення тромбіну та схильності до кровотечі через порушення утворення фібрину та погіршення первинного гемостазу. Ізольований тяжкий дефіцит фактора IX є формою класичної гемофілії (гемофілія B). Ізольований дефіцит фактора II або фактора X є дуже рідким, але його тяжка форма спричиняє схильність до кровотечі, подібну до такої, що спостерігається при класичній гемофілії.

Набутий дефіцит факторів коагуляції, залежних від вітаміну К, виникає в ході лікування антагоністами вітаміну К. Якщо дефіцит стає тяжким, то спричиняє схильність до тяжкої кровотечі, переважно до такої як ретроперитонеальна або церебральна, ніж до кровотечі в суглобах та м’язах. Тяжка печінкова недостатність також призводить до помітного зниження рівня факторів коагуляції, залежних від вітаміну К, та виникнення схильності до клінічної кровотечі, яка, проте, є часто комплексною через одночасну постійну недостатню внутрішньо судинну коагуляцію, низькі рівні тромбоцитів, дефіцит інгібіторів коагуляції та порушений фібриноліз.

Застосування протромбінового комплексу людини забезпечує підвищення в плазмі крові рівня факторів згортання крові, залежних від вітаміну К, та може тимчасово виправити порушення коагуляції у пацієнтів з дефіцитом одного або декількох із цих факторів.

Фармакокінетика.

Період напіввиведення з плазми крові є таким:

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування кровотечі та періопераційна профілактика кровотечі при набутому дефіциті факторів згортання крові протромбінового комплексу, такому як дефіцит, спричинений лікуванням антагоністами вітаміну К або передозуванням антагоністів вітаміну К, коли потрібна швидка корекція дефіциту.

Лікування кровотечі та періопераційна профілактика кровотеч при вродженому дефіциті факторів згортання крові ІІ та Х, залежних від вітаміну К, при відсутності очищеного специфічного препарату фактора коагуляції.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активних речовин або будь-якої допоміжної речовини.

Відома алергія на гепарин або тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, в анамнезi. Гіперчутливість до гомологічних імуноглобулінів, особливо у рідкісних випадках дефіциту IgA, коли у пацієнта є антитіла до IgA.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати людського протромбінового комплексу нейтралізують дію антагоністів вітаміну К, але взаємодія з іншими лікарськими препаратами невідома.

Вплив на біологічні аналізи: в ході виконання аналізів на згортання крові, які є чутливими до гепарину, у пацієнтів, які отримують великі дози протромбінового комплексу людини, гепарин слід обов’язково враховувати як компонент введеного препарату.

Особливості застосування.

Для лікування слід звернутися до лікаря, який має досвід лікування розладів коагуляції.

У пацієнтів із набутим дефіцитом факторів згортання крові, залежних від вітаміну K (наприклад, спричиненим лікуванням антагоністами вітаміну K), Октаплекс слід застосовувати лише в разі необхідності швидкої корекції рівня протромбінового комплексу, наприклад, великої кровотечі або невідкладної хірургічної операції. В інших випадках зазвичай достатнім є зменшення дози антагоністу вітаміну K та/або введення вітаміну K.

Пацієнти, які отримують антагоністи вітаміну K, можуть мати гіперкоагуляційний стан та застосування концентрату протромбінового комплексу може його погіршити.

При вродженому дефіциті будь-якого з факторів, залежних від вітаміну K, певний фактор згортання крові може застосовуватися у разі необхідності.

В разі виникнення алергічних або анафілактичних реакцій ін’єкцію/інфузію слід негайно припинити. Якщо стався шок, слід застосовувати стандартне для таких випадків лікування.

Стандартними заходами із запобігання зараження внаслідок застосування лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми крові людини є відбір донорів, дослідження окремих зборів та загальних надходжень плазми крові на специфічні маркери інфекцій та включення у виробничий процес ефективних заходів для інактивації/знищення вірусів. Незважаючи на це, цілковито виключити можливість передачі інфекції під час введення лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми крові людини, неможливо. Це також стосується невідомих або виявлених вірусів та інших патогенів.

Заходи, що застосовуються, вважаються ефективними проти оболонкових вірусів, таких як ВІЛ, ВГB (вірус гепатиту В) та ВГC (вірус гепатиту С). Вжиті заходи можуть мати обмежене значення проти таких безоболонкових вірусів як вірус гепатиту А та парвовірус B19. Зараження парвовірусом B19 може мати серйозні наслідки для вагітних жінок (зараження плода) та людей з імунодефіцитом або посиленим еритропоезом (наприклад гемолітична анемія).

Наполегливо рекомендується щоразу, коли пацієнту вводять Октаплекс, записувати назву препарату та номер партії.

Для пацієнтів, які регулярно або повторно отримують препарати протромбінового комплексу, вироблені з плазми крові людини, слід розглянути можливість відповідної вакцинації (гепатит A і B).

Внаслідок лікування препаратами, виробленими з плазми крові людини і які містять фактори II, VII, IX та X, може виникнути тромбоз.

Застосування препаратів протромбінового комплексу людини, які містять фактор IX, може бути потенційно небезпечним для пацієнтів зі спадковим або набутим дефіцитом факторів згортання крові через ризик виникнення тромбозу або дисемінованого внутрішньо­судинного зсідання крові, особливо у разі повторного застосування. За пацієнтами, які отримують протромбіновий комплекс людини, слід ретельно спостерігати на предмет появи симптомів внутрішньо­судинного зсідання крові або тромбозу. Через ризик можливих тромбоемболічних ускладнень під час введення протромбінового комплексу людини, слід ретельно спостерігати за пацієнтами з ішемічною хворобою серця, із захворюваннями печінки, за пері- та постопераційними пацієнтами, новонародженими або хворими з ризиком виникнення тромбоемболії або дисемінованого внутрішньо­судинного зсідання крові. У кожному з цих випадків слід оцінити співвідношення ризик/користь.

Даних щодо застосування Октаплексу під час перинатальної кровотечі через нестачу вітаміну K у новонароджених немає.

Октаплекс містить 75-125 мг натрію на флакон. Це слід враховувати пацієнтам на дієті з контрольованим споживанням натрію.

Препарат не слід застосовувати пацієнтам з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда із високим ризиком тромбозу, або пацієнтам із стенокардією за винятком небезпечних для життя кровотеч, пов’язаних з передозуванням оральних антикоагулянтів, або коли проведення термінового хірургічного втручання показане пацієнтам, які приймають антагоністи вітаміну К і МНЧ більше ніж 3.

У пацієнтів з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням (ДВЗ) застосування Октаплексу рекомендується тільки у життєво-небезпечних випадках, коли ведення СЗП (свіжозамороженої плазми) недостатньо ефективне або якщо СЗП не може бути введене у зв’язку із загрозою гіперволемії. Октаплекс слід застосовувати тільки після усунення причин ДВЗ. За таких обставин рекомендується введення антитромбіну (AT) і гепарину до введення СЗП.

У пацієнтів, які отримували лікування з приводу коагуляційних розладів внаслідок хронічного захворювання печінки або трансплантації печінки, слід контролювати концентрації AT і слід одночасно вводити концентрат AT у разі його дефіциту.

Немає клінічних даних щодо застосування Октаплексу для лікування порушень згортання крові внаслідок паренхіматозних захворювань печінки або варикозного розширення вен стравоходу, або при серйозних хірургічних втручаннях на печінці.

Відміна антагоністів вітаміну К наражає пацієнтів на ризик тромбоемболії, зумовленої основним захворюванням. Слід розглянути можливість поновлення антикоагулянтної терапії у найкоротші терміни.

Існує необхідність обговорення до початку лікування із пацієнтом ризиків, пов’язаних із інфекціями і користі застосування препарату.

Особливі умови поводження та утилізації препарату.

Невикористаний препарат та зайвий матеріал слід утилізувати згідно з місцевими правилами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпечність застосування протромбінового комплексу людини у період вагітності та лактації не встановлена. Дані досліджень у тварин не придатні для оцінки безпеки препарату у період вагітності, розвитку ембріона/плода, пологів або розвитку дитини після народження. Отже, протромбінів комплекс людини у період вагітності та лактації слід застосовувати лише у разі безсумнівних показань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу Октаплексу на здатність керувати автомобілем, іншими механізмами не проводились.

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря, що має досвід лікування порушень коагуляції. Доза та тривалість терапії залежать від тяжкості розладу, локалізації та ступеня кровотечі, клінічного стану пацієнта. Кількість препарату та частоту застосування слід розраховувати індивідуально для кожного пацієнта. Інтервали між дозами повинні узгоджуватись з різним періодом напіввиведення різних факторів зсідання крові, що входять до складу протромбінового комплексу. Індивідуальні необхідні дози встановлюються лише на підставі регулярного визначення у крові рівнів окремих факторів згортання крові, які становлять інтерес, або загальних досліджень рівнів протромбінового комплексу (протромбінів час, МНВ (міжнародне нормалізоване відношення)) та постійного спостереження за клінічним станом хворого.

У випадку хірургічних втручань необхідно обов’язково спостерігати за проведенням замісної терапії шляхом визначення стану коагуляції (аналіз на специфічний фактор коагуляції та/або загальний аналіз рівнів протромбінового комплексу).

Лікування кровотечі та періопераційна профілактика кровотеч в ході лікування антагоністами вітаміну К:

Доза залежатиме від початкового та цільового значення МНВ (міжнародне нормалізоване відношення – INR). У таблиці наведені приблизні дози (мл/кг маси тіла розчиненого препарату), потрібного для нормалізації МНВ (< 1,2 впродовж 1 години) за різних вихідних рівнів МНВ.

* Багаторазове введення дозволяється, якщо МНВ не досягає бажаного рівня при застосуванні попередньої дози. Разова доза не повинна перевищувати 3000 МО (120 мл Октаплексу). МНВ слід контролювати після кожної дози.

Корекція порушень гемостазу, зумовлених введенням антагоністів вітаміну К, зберігається приблизно упродовж 6-8 годин. Однак дія вітаміну К, застосованого одночасно, зазвичай проявляєтьсявпродовж 4-6 годин. Таким чином, повторне лікування протромбіновим комплексом людини не завжди потрібне, якщо уже був застосований вітамін К.

Всі рекомендації є емпіричними, час одужання та тривалість дії можуть варіювати, тому під час лікування слід обов’язково спостерігати за МНВ.

Лікування кровотечі та періопераційна профілактика при спадковому дефіциті факторів згортання II і X, залежних від вітаміну К, коли специфічний фактор коагуляції відсутній.

Розрахунок дози, необхідної для лікування, ґрунтується на емпіричних даних, що приблизно 1 МО фактора II або фактора Х на 1 кг маси тіла відповідно збільшує активність плазмового фактора II або Х на 0,02 та 0,017 МО/мл.

Доза певного введеного фактора виражається у Міжнародних одиницях (МО) відповідно до чинних стандартів ВООЗ для кожного фактора. Активність певного фактора коагуляції у плазмі крові виражається або у відсотках (відносно нормальної плазми людини), або в Міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для певного фактора згортання крові).

Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора згортання еквівалентна його кількості в 1 мл нормальної плазми крові людини.

Наприклад, розрахунок необхідної дози фактора згортання крові базується на емпіричних даних, де 1 Міжнародна одиниця (МО) фактора Х на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора X в плазмі крові на 0,017 МО/мл.

Потрібна доза визначається за такою формулою:

Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) х бажане підвищення фактора Х (МО/мл) х 59,

де 59 (мл/кг) – еквівалента величина до визначеного відновлення (одужання).

Необхідна доза для фактора II:

Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) х бажане підвищення фактора II (МО/мл) х 50

Якщо індивідуальне відновлення відоме, то значення слід використовувати для розрахунку.

Спосіб введення: розчинити продукт, як наведено нижче. Октаплекс вводити внутрішньовенно. Інфузія розпочинати зі швидкістю 1 мл на хвилину, яку потім збільшувати до 2-3 мл на хвилину, в асептичних умовах.

Слід уважно прочитати всі інструкції та неухильно дотримуватися їх!

Описану нижче процедуру слід проводити в асептичних умовах!

Препарат швидко відновлюється при кімнатній температурі.

Розчин має бути прозорим або трохи опалесцентним. Не використовувати мутний розчин або розчин з осадом. Перед введенням приготований розчин слід оглянути візуально на наявність часточок або зміни кольору.

Після приготування розчин слід використати негайно.

Невикористаний препарат та зайвий матеріал слід утилізувати згідно з місцевими правилами.

Інструкція щодо розведення/відновлення.

1. Розчинник (вода для ін’єкцій) та порошок у закритих флаконах нагріти до кімнатної температури. Таку ж температуру слід підтримувати і під час розведення. Якщо для нагрівання використовується водяна баня, треба слідкувати, аби вода не потрапила на гумові пробки або ковпачки флаконів. Температура водяної бані повинна бути не вище 37 ° C.

2. Зняти ковпачки з флаконів з концентратом та водою, а гумові пробки протерти тампоном зі спиртом.

3. Зняти захисний ковпачок з короткого кінця голки, яка має два кінці, таким чином, щоб не торкнутися її кінчика. Потім проколоти голкою, тримаючи її вертикально, гумову пробку флакона з водою у центрі. Аби рідину з флакона витянути повністю, голку в гумову пробку слід ввести таким чином, щоб вона лише проколола її та була помітнау флаконі.

4. Зняти захисний ковпачок з іншого довгого кінця двосторонньої голки таким чином, щоб не торкнутися її кінчика. Тримати флакон з водою догори дном над вертикально розташованим флаконом з концентратом і швидко проколоти голкою центр гумової пробки флакона. Вакуум всередині флакона витягне воду.

5. Вийняти двосторонню голку з порожнім флаконом з-під води з флакона з концентратом і повільно збовтати концентрат, доки він повністю не розчиниться. При кімнатній температурі Октаплекс швидко розчиняється з утворенням прозорого розчину.

Якщо порошок не розчинився повністю або утворилися грудки, не слід використовувати цей препарат.

Інструкція щодо введення.

До введення та впродовж ін’єкції слід вимірювати пульс пацієнта як запобіжний захід. У разі помітного прискорення пульсу швидкість введення слід зменшити або припинити.

1. Після відновлення концентрату описаним вище способом, зняти захисний ковпачок з фільтрувальної голки і проколоти гумову пробку флакона з концентратом.

2. Зняти ковпачок з фільтрувальної голки і приєднати її до 20 мл шприца.

3. Перевернути флакон зі вставленим шприцом догори дном і втягнути розчин у шприц.

4. Продезінфікувати місце ін’єкції тампоном зі спиртом.

5. Після від’єднання фільтра ввести розчин внутрішньовенно повільно, спочатку зі швидкістю

1 мл за хвилину, а потім 2-3 мл за хвилину.

Фільтрувальну голку можна використати лише 1 раз. Слід завжди користуватисяя фільтрувальною голкою для втягування препарату у шприц. У шприц не повинна потрапити кров, аби не виникло згустків фібрину.

Діти.

Досвід застосування у дітей обмежений.

Передозування.

Застосування високих доз препаратів протромбінового комплексу людини спричиняє інфаркт міокарда, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові, тромбоз вен та легеневу емболією. Отже, в разі передозування посилюється ризик виникнення тромбоемболії або дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Побічні реакції.

З боку імунної системи:

гіперчутливість або алергічний тип реакцій (які можуть включати набряк Квінке, реакції у місці ін’єкції, озноб, припливи, кропив’янку, головний біль, зміни артеріального тиску, тривожність, нудоту, блювання, пітливість, тахікардію, задишку або бронхоспазм) можуть рідко виникати (≥ 1/10000 до <1/1000).

У деяких випадках ці реакції можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії.

З боку судинної системи:

після введення протромбінового комплексу людини існує ризик виникнення тромбоемболії (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення загального характеру та реакції у місці введення:

У деяких випадках ці реакції можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії.

Дослідження:

У рідкісних випадках спостерігалось тимчасове підвищення рівня печінкових трансаміназ (≥ 1/10 000 до < 1/1000).

Наступні побічні реакції було зареєстровано в ходіпостмаркетингового застосування Октаплексу. Оскільки повідомлення про побічні реакції у постмаркетинговий період є добровільними і від популяції населення невизначеного розміру, неможливо достовірно оцінити частоту цих реакцій.

Побічні реакції, про які повідомили під час постмаркетингового застосування препарату Октаплекс:

*Включаючи інфаркт міокарда, інфаркт мозку, ішемічний інсульт, (легеневу) емболію, тромбоз глибоких вен, тромбоз периферичних вен або ішемію.Октаплекс містить гепарин, тому в рідкісних випадках може спостерігатися зниження кількості тромбоцитів менше 100000/мкл або на 50 % від вихідної кількості (тромбоцитопенія II типу) внаслідок негайного виникнення алергічної реакції.

У пацієнтів, які раніше не мали гіперчутливості до гепарину, таке зменшення числа тромбоцитів може виникати через 6-14 днів після початку лікування. У пацієнтів, які раніше мали гіперчутливість до гепарину, таке зниження може виникнути упродовж кількох годин. Пацієнтам з алергічною реакцією слід одразу ж припинити застосування Октаплексу і в подальшому їм не можна застосовувати лікарські засоби, які містять гепарин.

Сповіщалось про можливий розвиток дисемінованого внутрішньосудинного згортання.

Відсутність ефекту зазвичай вважається задекларованою/очікуваною побічною реакцією для будь-якого препарату. Випадки відсутності ефекту були зареєстровані для Октаплексу.

Замісна терапія може рідко (³ 1/10000 до <1/1000) призводити до утворення циркулюючих антитіл, що пригнічують один або більше факторів протромбінового комплексу людини. Якщо з’являються такі інгібітори, явище буде розцінене як невідповідна клінічна відповідь.

Заходи безпеки щодо інфекційних агентів, які можуть передаватися (див. у розділі «Особливості застосування»).

Несумісність.

Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Термін придатності.

2 роки. Приготований розчин слід використати негайно.

Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати при температурі не вище 25 ° C в оригінальній картонній упаковці для захисту від світла. Не заморожувати

Упаковка.

Картонна коробка №1: по 1 флакону з порошком для розчину для ін’єкцій та інструкцією про застосування.

Картонна коробка №2: по 1 флакону із розчинником (вода для ін’єкцій, 20 мл) у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Комплект для розчинення та внутрішньовенного введення складається з:

1 шприца одноразового;

1 комплекту для переносу (1 двухкінцева голка, 1 фільтровальна голка);

1 комплекту для інфузій (голка-метелик);

2 просочених спиртом тампонів.

Дві коробки об’єднуються між собою пластиковою плівкою.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробники.

Місцезнаходження виробників та їх адреса місця провадження діяльності:

1. Oberlaaerstrasse 235, 1100 Vienna, Austria/

Оберлааєр Штрассе 235, 1100 Відень, Австрія.

2. 72 rue du Marechal Foch, 67380 Lingolsheim, France/

72 рю дю Маршал Фош, 67380 Лінгольшейм, Франція.