ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
КЛАСТ
(СLAST)
Cклад:
діюча речовина: montelukast;
1 таблетка містить монтелукасту натрію еквівалентно монтелукасту 10 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, покриття Opadry Yellow OY- C 22902: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), етилцелюлоза, хіноліновий жовтий (Е 104), діетилфталат, жовтий захід FCF (Е 110), понсо 4R (Е 124).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору.
Фармакотерапевтична група. Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Блокатори лейкотрієнових рецепторів.
Код АТХ R03D C03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цистеїніл лейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є потужними ейкозаноїдами запалення, що виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв’язуються з цистеїніллейкотрієновими рецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини (включаючи міоцити гладкої мускулатури та макрофаги), та іншими клітинами прозапалення (включаючи еозинофілів та деякі мієлоїдні стовбурові клітини). CysLT мають відношення до патофізіології астми та алергічного риніту. При астмі лейкотрієнопосередковані ефекти включають бронхоспазм, виділення мокротиння, проникність судин і збільшення кількості еозинофілів. При алергічному риніті після експозиції з алергеном CysLT вивільняється з носової слизової оболонки під час обох фаз (ранньої та пізньої) та проявляється симптомами алергічного риніту. При інтраназальній пробі з CysLT було продемонстровано збільшення резистентності повітроносних носових шляхів та симптомів назальної обструкції.
Монтелукаст є активною сполукою, яка з високою вибірковістю і хімічною спорідненістю зв'язується з CysLT1-рецепторами. Монтелукаст спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію в астматичних пацієнтів, спричинену вдиханням LTD4. Навіть низька доза 5 мг спричиняє значну блокаду стимульованої LTD4 бронхоконстрикції. Монтелукаст спричиняє бронходилатацію протягом 2 годин після перорального призначення; цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами.
Лікування монтелукастом пригнічує бронхоспазм як на ранній, так і на пізній стадії, знижуючи реакцію на антигени. Монтелукаст порівняно з плацебо зменшує число еозинофілів периферичної крові у дорослих пацієнтів та дітей. У ході окремого дослідження прийом монтелукасту значно зменшував число еозинофілів у дихальних шляхах (за вимірами мокротиння).
Фармакокінетика.
Абсорбція
Після прийому монтелукаст швидко і практично повністю всмоктується. У дорослих при прийомі натще таблеток, вкритих оболонкою, в дозі 10 мг, максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові досягається через 3 години (Тmax). Середня біодоступність становить 64 %. Прийом звичайної їжі не впливає на Cmax у плазмі крові і біодоступність таблеток, вкритих оболонкою. Безпека і ефективність були продемонстровані в ході клінічних досліджень у групах, де таблетки по 10 мг, вкриті оболонкою, приймалися незалежно від вживання їжі.
Розподіл
Понад 99 % монтелукасту зв'язується з білками плазми. Об’єм розподілу монтелукасту в стаціонарній фазі в середньому становить від 8 до 11 літрів. Під час дослідження позначеного монтелукасту проходження через гематоенцефалічний бар'єр було мінімальним. У всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.
Метаболізм
Монтелукаст активно метаболізується. Під час досліджень з терапевтичними дозами концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.
Під час досліджень in vitro з використанням мікросом печінки людини доведено, що цитохроми Р450 3А4, 2А 6 і 2С9 беруть участь у метаболізмі монтелукасту. На підставі результатів подальших досліджень мікросом печінки людини in vitro показано, що в терапевтичних концентраціях монтелукаст не пригнічує цитохроми Р450 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту є мінімальною.
Виведення
Кліренс монтелукасту з плазми здорових дорослих добровольців у середньому становить 45 мл/хв. Після пероральної дози міченого ізотопом монтелукасту 86 % виводиться з калом протягом 5 днів і менш ніж 0,2 % – із сечею. У сукупності з біодоступністю монтелукасту при пероральному призначенні цей факт вказує, що його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.
Фармакокінетика в різних груп пацієнтів
Для пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легкого і середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Дослідження для пацієнтів з нирковою недостатністю не проводилися. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з нирковою недостатністю не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.
При прийомі великих доз монтелукасту (що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг один раз на день.
Клінічні характеристики.
Показання.
Додаткове лікування бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до середнього ступеня, що недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдними препаратами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою β-агоністів короткої дії, що застосовуються при необхідності. Симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту у хворих на бронхіальну астму.
Профілактика астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, індукований фізичними навантаженнями.
Полегшення симтомів сезонного та цілорічного алергічного риніту.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Препарат можна призначати разом з іншими препаратами для профілактики або тривалого лікування астми та для лікування алергічного риніту. При дослідженні взаємодії між лікарськими засобами рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала значного клінічного впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин та варфарин.
У пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40 %. Оскільки монтелукаст метаболізуєтся СYР 3А4, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначають одночасно з індукторами СYР 3 А4, наприклад фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.
Дослідження in vitro показали, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукаст і розиглітазон (препарат, що метаболізується за допомогою CYP 2C8), доводять, що монтелукаст не є інгібітором CYP 2C8 in vivo. Таким чином, монтелукаст значно не впливає на метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ферменту (таких як паклітаксел, розиглітазон та репаглінід).
Особливості застосування.
Пацієнтів необхідно попередити, що препарат не слід застосовувати для зняття гострих астматичних нападів. Рекомендується продовжувати лікування звичайними відповідними лікарськими засобами для зняття нападів. У разі гострого нападу слід застосовувати інгаляційні β-агоністи короткої дії. Пацієнти повинні якнайшвидше проконсультуватися з лікарем, якщо їм потрібна більша, ніж зазвичай, кількість інгаляцій β-агоністів короткої дії.
Не слід різко замінювати монтелукастом терапію інгаляційними або пероральними кортикостероїдними препаратами.
У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують протиастматичні засоби, в тому числі монтелукаст, може спостерігатися системна еозинофілія, інколи разом з клінічними проявами васкуліту, так званий синдром Чарг-Страуса (гранулематозний алергічний ангіїт), лікування якого проводиться за допомогою системної кортикостероїдної терапії. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов’язані зі зменшенням або відміною терапії кортикостероїдних препаратів. Ймовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть бути пов’язані з появою синдрому Чарг-Страуса, неможливо ані спростувати, ані підтвердити, тому лікарі повинні бути попереджені про можливість виникнення у пацієнтів еозинофілії, васкулітних висипань, погіршення легеневої симптоматики, ускладнення з боку серцевої системи та/або нейропатії. Пацієнти, у яких розвивалися вищезгадані симптоми, повинні пройти повторне дослідження, а схему їхнього лікування слід переглянути.
При лікуванні монтелукастом пацієнтам з аспіринзалежною астмою не слід застосовувати аспірин чи інші нестероїдні протизапальні препарати.
Препарат не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, недостатності лактози чи порушення всмоктування глюкози та галактози.
Загальні рекомендації щодо застосування препарату.
Терапевтична дія препарату щодо контролю астматичних параметрів триває протягом дня. Прийом препарату не пов’язаний із вживанням їжі. Пацієнтам слід рекомендувати продовжувати прийом препарату, навіть коли астма є контрольованою, а також під час загострення астматичного статусу. Не слід приймати препарат разом з лікарськими засобами, що також містять монтелукаст.
Лікування препаратом порівняно з іншими методами лікування астми.
Препарат можна додавати до існуючого курсу лікування пацієнта.
Інгаляційні кортикостероїди
Препарат можна застосовувати як додаткове лікування пацієнтам, у яких інгаляційні кортикостероїди разом з β-агоністами короткострокової дії, що застосовуються у разі необхідності, не забезпечують задовільного клінічного контролю захворювання.
Не слід замінювати інгаляційні кортикостероїди препаратом Класт.
Скорочення супутньої терапії
Лікування бронхолітиками: препарат можна додавати до схеми лікування пацієнтів, стан яких не контролюється належним чином бронхолітиками, що застосовуються окремо. Коли клінічний ефект настане, (як правило, після першої дози), бронхолітичну терапію можна зменшити до застосування за потребою.
Інгаляційні кортикостероїди: лікування препаратом забезпечує додаткові клінічні переваги для пацієнтів, які отримують інгаляційні кортикостероїди. Скорочення дози кортикостероїдів можливе у разі наявності контролю над захворюванням. Дозу слід знижувати поступово під медичним наглядом.
Деяким хворим інгаляційні кортикостероїди можуть бути повністю відмінені. Препаратом не слід різко заміняти інгаляційні кортикостероїди.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату під час вагітності не вивчалося. При призначенні препарату жінкам у період вагітності необхідно враховувати співвідношення користь/ризик.
За даними світового маркетингового досвіду, у дітей, матері яких приймали монтелукаст під час вагітності, зрідка спостерігалися вроджені дефекти кінцівок. Більшість цих жінок приймали також і інші препарати від астми. Причинний зв’язок між цими випадками та прийманням препарату не доведений.
Період годування груддю.
Невідомо, чи проникає монтелукаст у грудне молоко. Необхідно враховувати співвідношення користь/ризик при призначенні препарату жінкам у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не очікується впливу монтелукасту на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами. Проте в поодиноких випадках у окремих пацієнтів може виникати запаморочення або сонливість, тому під час прийому препарату слід утримуватися від керування автомобілем або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Для лікування астми чи астми у поєднанні із сезонним алергічним ринітом дорослим та дітям віком від 15 років необхідно приймати 1 таблетку 10 мг 1 раз на добу, ввечері. Для полегшення симптомів алергічного риніту час прийому підбирають індивідуально.
Корегування дози для пацієнтів літнього віку, а також для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого чи помірного ступеня чи нирковою недостатністю не потрібне. Дані щодо корегування дози для пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності відсутні. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає, тому рекомендації щодо корегування дози відсутні.
Дозування препарату однакове для пацієнтів чоловічої та жіночої статі.
Діти.
Застосовують дітям віком від 15 років. Дітям віком до 15 років слід застосовувати препарат у вигляді жувальних таблеток.
Передозування.
Жодної спеціальної інформації щодо лікування передозування препаратом немає. Під час довготривалих досліджень за участю пацієнтів з хронічною астмою монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/день дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а при короткочасних дослідженнях – до 900 мг/день протягом приблизно одного тижня, при цьому клінічно значущі побічні реакції були відсутні.
У ході постмаркетингового застосування та під час клінічних досліджень надходили повідомлення про гостре передозування препарату, у т.ч. прийом препарату дорослими й дітьми в дозах, що перевищують 1000 мг (приблизно 61 мг/кг, дитина віком 42 місяці). Отримані клінічні і лабораторні дані відповідали профілю безпеки для дорослих пацієнтів і дітей.
У більшості випадків передозування ніяких небажаних явищ не спостерігалося. Найчастіше віздначалися побічні ефекти, що відповідали профілю безпеки препарату та включали біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.
Невідомо, чи виводиться монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу. Лікування симптоматичне.
Побічні реакції.
Побічні реакції, зареєстровані під час клінічних досліджень з частотою від ≥ 1/100 до <1/10
Інфекції та інвазії: інфекції верхніх дихальних шляхів.
З боку нервової системи: головний біль.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі.
Загальні розлади: спрага.
Побічні реакції, зареєстровані у постмаркетинговому періоді
З боку кровоносної і лімфатичної системи: тенденція до посилення кровоточивості.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія, еозинофільна інфільтрація печінки.
З боку психіки: порушення сну, в тому числі нічні кошмари, галюцинації, безсоння, дратівливість, гнів, нетерплячість, збудження, включаючи агресивну поведінку або ворожість, тремор, депресії, дезорієнтація, дуже рідко – суїцидальні наміри та поведінка (суїцидальність).
З боку нервової системи: млявість і запаморочення, парестезія/гіпоестезія, напади.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ сироватки (АЛТ, АСТ), гепатит (холестатичний гепатит, печінковоклітинні порушення, змішані ураження).
З боку шкіри і підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, гематома, кропив'янка, свербіж, висипання, нодозна еритема.
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини: артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми.
Загальні розлади та місцеві реакції: астенія/втома, відчуття дискомфорту, набряк, гарячка.
У поодиноких випадках під час лікування монтелукастом хворих на астму описано виникнення носової кровотечі, синдрому Чарг-Страуса (СЧС) (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері. По 2 або 6 блістерів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.
Місцезнаходження.
Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299,81100 м. Дюздже, Туреччина.
Замовлення на сайті можна оформити цілодобово 
Безкоштовна доставка до найближчої аптеки 
