ОРТОФЕН

Редакція:

Литвин Ірина Василівна

Цензор:

Солнишкіна Катерина Васильївна

Оновлено:

22.04.2026

Перевірено

Ортофен: інструкція із застосування

Ортофен — це нестероїдний протизапальний засіб з діючою речовиною диклофенаком натрію, який проявляє виражену протизапальну та знеболювальну дію, а також чинить помірний жарознижувальний вплив. Препарат використовується для купірування симптомів болю і запалення в момент прийому, при цьому не змінює перебігу самого захворювання. Даний засіб належить до похідних оцтової кислоти і показаний при різних варіантах больового синдрому — від травм до ревматичних станів. 

Склад

Багатокомпонентний склад Ортофену включає диклофенак натрію як головний активний компонент таблеток. У таблеткових формах як допоміжні речовини можуть бути присутні лактози моногідрат, сахароза, картопляний крохмаль, повідон і кальцію стеарат. Плівкова оболонка таблеток може містити ацетилфталілцелюлозу, діоксид титану, касторову та вазелінову олії, а також барвник тропеолін 0. Для зовнішніх форм — мазей і гелів — використовуються інші допоміжні речовини, такі як ізопропіловий спирт, пропіленгліколь, карбомер, троламін, метилпарагідроксибензоат і очищена вода.

Форми випуску Ортофен

Препарат Ортофен випускається в кількох лікарських формах, щоб лікар міг обрати підходящий варіант для конкретної клінічної ситуації. Для перорального прийому доступні таблетки з кишковорозчинною оболонкою у дозуваннях 25 мг і 50 мг — 50 мг випускається під назвою Ортофен Форте. Також є таблетки пролонгованої дії 100 мг для прийому один раз на добу. Для місцевого застосування в аптеках можна придбати мазь 2% і гель 2% або 5%. В окремих випадках зустрічаються розчин для ін'єкцій і ректальні супозиторії.

Ортофен і Ортофен форте різниця

Ключова відмінність між ліками Ортофен і варіантом Форте полягає у вмісті диклофенаку натрію: звичайні таблетки містять 25 мг, а Форте — 50 мг діючої речовини. Ця різниця визначає режим прийому і підбір дози залежно від інтенсивності проявів, включаючи використання засобу від головного болю, та клінічної картини. При виборі між формами лікарі орієнтуються на тяжкість симптомів, супутні захворювання і переносимість препарату пацієнтом.

Фармакологічна група

Ортофен входить до категорії, що об'єднує нестероїдні протизапальні препарати і протиревматичні засоби (НПЗП). Диклофенак — похідне оцтової кислоти, що діє через пригнічення синтезу простагландинів за рахунок інгібування циклооксигеназ ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Знижуючи рівень простагландинів, ліки зменшують запалення, больову чутливість і лихоманку. Саме ці властивості визначають, при чому призначається ортофен у клінічній практиці, і лежать в основі його терапевтичного ефекту.

Показання до застосування

Ортофен застосовується для короткочасного лікування станів з вираженим больовим синдромом і запаленням. Основні показання Ортофену включають запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату — ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт, остеоартроз, спондилоартрит, подагричний артрит, бурсит і тендовагініт. Препарат ефективний при болях у спині та хребті — люмбаго, ішіалгія, невралгія, міалгія і радикуліт. Лікарський засіб також використовують для полегшення післяопераційних і посттравматичних болів із запаленням, включаючи ортопедичні та стоматологічні випадки, наприклад при зубному болю. У гінекології препарат застосовується при первинній дисменореї та аднекситі. Зовнішні форми показані при болях у суглобах, м'язових травмах, забоях і при набряклості м'яких тканин.

Спосіб застосування

Дозу препарату, як зазначає інструкція до Ортофену, підбирає лікар з урахуванням тяжкості стану та індивідуальних особливостей пацієнта. Для дорослих і підлітків старше 15 років стандартна доза таблеток становить 25–50 мг 2–3 рази на добу. Добова доза не повинна перевищувати 150 мг; це важливe обмеження для безпеки лікування. Таблетки приймають цілими, не розжовуючи, і запивають достатньою кількістю води. Для швидкого ефекту прийом можливий за 30 хвилин до їжі, але допустимий і прийом під час або після їжі. Таблетки ретард 100 мг зазвичай призначають один раз на добу. Зовнішні форми наносять тонким шаром на уражену ділянку 2–3 рази на день і легко втирають, уникаючи нанесення на пошкоджену шкіру та під оклюзійні пов'язки. Курс лікування таблетованими формами часто становить 5–6 тижнів, зовнішні форми не рекомендують застосовувати більше 14 днів без консультації лікаря.

Протипоказання та побічні ефекти

Ортофен протипоказаний при підвищеній чутливості до диклофенаку або будь-яких допоміжних речовин, а також при непереносимості інших НПЗП. До основних протипоказань Ортофену належать стани, що входять до «аспіринової тріади», активні виразкові процеси у шлунково-кишковому тракті, шлунково-кишкові кровотечі і перфорація, запальні захворювання кишківника, тяжка серцева недостатність, виражені порушення функції печінки або нирок, порушення кровотворення, третій триместр вагітності та грудне вигодовування. Дітям молодше 6 років таблетовані форми і дітям молодше 12 років зовнішні форми не застосовують.

Побічні реакції при застосуванні Ортофену згруповані за системами організму:

• з боку шлунково-кишкового тракту;
• з боку центральної нервової системи;
• з боку шкірних покривів;
• з боку нирок;
• з боку печінки;
• з боку системи кровотворення;
• алергічні реакції.

Найчастіше відзначаються такі прояви: з боку ШКТ — болі в животі, нудота, блювання, діарея, диспепсія, можливий розвиток виразок із кровотечею або перфорацією. З боку ЦНС — головний біль, запаморочення, сонливість, шум у вухах і порушення зору. На шкірі можуть з'являтися висипання, свербіж, кропив'янка і підвищена фоточутливість, у рідкісних випадках бульозні висипання та синдроми тяжких токсичних реакцій. З боку нирок можлива затримка рідини, набряки і порушення функції нирок. Печінкові реакції проявляються підвищенням амінотрансфераз і в окремих випадках гепатитом. Серед змін системи кровотворення зустрічаються тромбоцитопенія і лейкопенія. Алергічні реакції варіюють від легкої гіперчутливості до ангіоневротичного набряку та анафілаксії. При появі тривожних симптомів необхідно звернутися до лікаря і припинити застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, їжею та алкоголем

Ортофен здатний взаємодіяти з рядом лікарських засобів, тому поєднання з іншими препаратами потребує уважного підходу. Нижче перераховані групи препаратів, з якими можливі клінічно значущі взаємодії, що важливо враховувати, оформлюючи їх замовлення:

• антикоагулянти та антиагреганти;
• діуретики та гіпотензивні засоби;
• інші НПЗП і глюкокортикостероїди;
• літій і дигоксин;
• метотрексат;
• циклоспорин і такролімус;
• антибіотики хінолонового ряду;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Ці взаємодії проявляються по-різному: з антикоагулянтами підвищується ризик кровотеч і потрібен контроль згортання. При поєднанні з діуретиками та інгібіторами АПФ може знижуватися антигіпертензивний ефект і зростати ризик нефротоксичності. Одночасний прийом з іншими НПЗП або кортикостероїдами збільшує імовірність виразково-кровоточивих ускладнень. Літій, дигоксин і метотрексат потребують моніторингу рівня в крові при спільному застосуванні. Циклоспорин і такролімус можуть посилити нефротоксичність. Поєднання з деякими антибіотиками та СІЗЗС пов'язане з рідкісними, але серйозними ризиками, включаючи судоми і підвищену кровоточивість. Купуючи супутні ліки онлайн, необхідно пам'ятати, що прийом їжі може сповільнювати швидкість абсорбції диклофенаку, але не змінює загального обсягу всмоктування. Алкоголь при прийомі Ортофену підвищує ризик побічних ефектів, особливо з боку ШКТ і печінки.

Передозування

Специфічної картини передозування диклофенаком немає, однак при прийомі великої кількості препарату можливі характерні для НПЗП симптомокомплекси. Оскільки на даний препарат у нашій аптеці встановлена доступна ціна, пацієнтам слід проявляти особливу уважність і суворо дотримуватися призначених дозувань. Нижче перераховані основні клінічні прояви передозування:

• з боку шлунково-кишкового тракту;
• з боку центральної нервової системи;
• з боку нирок і печінки.

При передозуванні найчастіше реєструються нудота, блювання, болі в епігастральній ділянці і діарея. З боку ЦНС можливі запаморочення, сплутаність свідомості, сонливість, шум у вухах, судоми і в тяжких випадках кома. При дуже високих дозах можлива гостра ниркова недостатність і ураження печінки. Лікування носить симптоматичний і підтримувальний характер: прийом активованого вугілля і промивання шлунка можливі при недавньому прийомі, подальші методи спрямовані на підтримання життєво важливих функцій. Форсований діурез, гемодіаліз і гемоперфузія малоефективні через високий ступінь зв'язування диклофенаку з білками плазми крові. При необхідності придбання сорбентів або супутніх медикаментів нашою компанією передбачена оперативна доставка, що дозволяє своєчасно отримати необхідні засоби для терапії.

Ортофен аналоги

Ортофен — торгова назва препарату з активним компонентом диклофенак натрію. Тому повними аналогами ортофену є інші лікарські форми на основі диклофенаку. Повні замінники, що містять диклофенак, перераховані нижче:

• Вольтарен (Voltaren);
• Диклак (Diclac);
• Диклоген (Diclogen);
• Диклофенак-АКОС;
• Диклофенак Реневал;
• Діалрапід (Dialrapid).

Крім того, існують аналоги Ортофену з іншими діючими речовинами — представники тієї самої групи НПЗП:

• Ібупрофен (Ibuprofen);
• Кетопрофен (Ketoprofen);
• Мелоксикам (Meloxicam);
• Німесулід (Nimesulide).

Важливо уникати самостійної заміни одного препарату на інший без консультації лікаря: відмінності у допоміжних речовинах, якості субстанції та фармакокінетиці можуть впливати на ефективність і переносимість лікування. Широкий асортимент медикаментів в аптеках міста Київ та інших населених пунктах, які охоплює Україна, дозволяє підібрати оптимальну схему терапії під контролем спеціаліста.

Що краще Ортофен, Диклофенак чи Ібупрофен

Ортофен і Диклофенак по суті містять одну і ту саму активну речовину, оскільки Ортофен — торгова назва препарату з диклофенаком. Відмінності між препаратами на одній субстанції можуть стосуватися допоміжних компонентів і технологічних особливостей виробництва, що впливає на біоеквівалентність і цінову політику.

При порівнянні диклофенаку та ібупрофену враховуються такі аспекти: обидва препарати блокують синтез простагландинів і ефективно зменшують біль, запалення і температуру. Диклофенак часто розглядають як більш виражений анальгетичний засіб при помірному та сильному болю, тоді як ібупрофен застосовний при більш легких больових станах і лихоманці. Побічні ефекти з боку ШКТ і серцево-судинної системи відрізняються за вираженістю, і вибір ліків повинен визначати лікар з урахуванням супутніх захворювань і потенційних ризиків.

Остаточний вибір між Ортофеном (диклофенаком) та ібупрофеном повинен ґрунтуватися на клінічній картині та рекомендаціях спеціаліста, а не на власних здогадах пацієнта, який вирішив замовити лікарський засіб самостійно.

ОРТОФЕН ціна в інтернет аптеці