Фуросемід

Редакція:

Кравченко Ольга Юріївна

Цензор:

Ткачук Марія Володимирівна

Оновлено:

21.04.2026

Перевірено

Фуросемід: інструкція із застосування

Фуросемід є одним із найвідоміших і найширше застосовуваних представників фармакологічної групи діуретиків, або «сечогінних засобів», і належить до їхнього найпотужнішого підкласу — петльових діуретиків. Завдяки здатності швидко й ефективно виводити з організму надлишкову рідину та іони натрію за рахунок блокади транспортної системи у висхідному коліні петлі Генле, Фуросемід став незамінним у невідкладній і хронічній терапії таких станів, як набряк легень, декомпенсована серцева недостатність і виражений набряковий синдром різного генезу.

Склад

До складу Фуросеміду входить фуросемід у кількості 40 мг на 1 таблетку. Також до складу входить ряд допоміжних компонентів, які сприяють формуванню таблетки, серед них моногідрат лактози, повідон, натрійкрохмаль гліколят, мікрокристалічна целюлоза, прежелатинізований крохмаль, магній стеарат, тальк і колоїдний діоксид кремнію.

Форми випуску Фуросемід

Фуросемід випускається у двох лікарських формах: таблетки та розчин для ін'єкцій. Таблетки Фуросемід — це форма для прийому всередину, призначена для планової терапії. Стандартне дозування однієї таблетки становить 40 мг. Ампули Фуросемід являють собою розчин для парентерального введення (внутрішньовенно або внутрішньом'язово). Найпоширеніша концентрація — 10 мг фуросеміду в 1 мл розчину.

Фармакологічна група

Діуретики (їх часто називають «сечогінні») — це велика фармакологічна група препаратів, які збільшують виведення нирками води і солей (натрію, хлору) з організму. Основна мета їх застосування в медицині — зниження об'єму циркулюючої крові та зменшення набряків.

Показання до застосування

Від чого Фуросемід? Це потужний сечогінний засіб, але його застосування суворо обмежене конкретними медичними показаннями. Так, показання Фуросеміду включає різні види набряків. Зокрема, від набряків при хронічній застійній серцевій недостатності, при хронічній нирковій недостатності, а також при нефротичному синдромі та захворюваннях печінки.

Ще одне офіційне показання — це артеріальна гіпертензія, тобто препарат може застосовуватися від тиску, особливо в тих випадках, коли звичайні гіпотензивні засоби недостатньо ефективні.

Всупереч поширеній оманi, цей препарат ніколи не використовується при циститі, оскільки цистит — це бактеріальне запалення сечового міхура, а фуросемід лише збільшує утворення сечі, не впливаючи на інфекцію.

Також категорично неприпустимий прийом фуросеміду після алкоголю. Хоча деякі помилково вважають, що сечогінне допоможе швидше вивести токсини, насправді поєднання фуросеміду з алкоголем вкрай небезпечне.

Спосіб застосування

Для дорослих добове дозування може варіюватися у дуже широких межах — від 20 до 1500 мг, причому цю дозу рекомендується розділяти на кілька прийомів. Дітям з масою тіла понад 10 кг дозування становить 2 мг на кілограм ваги, але не більше 40 мг на добу.

Що стосується ін'єкційної форми, то уколи Фуросемід застосовуються лише в тих випадках, коли прийом таблеток неможливий. При цьому внутрішньом'язові ін'єкції призначаються лише у виняткових ситуаціях — коли недоцільний прийом всередину і при цьому немає можливості ввести препарат внутрішньовенно.

Протипоказання та побічні ефекти

Висока ефективність Фуросеміду має і зворотний бік: фуросемід має серйозні обмеження у застосуванні і здатний викликати численні небажані реакції, деякі з яких можуть загрожувати життю. Саме тому перед початком лікування необхідно ретельно їх вивчити.

Протипоказання Фуросеміду:

• гіперчутливість до фуросеміду або інших компонентів препарату;
• гіперчутливість до сульфонамідів через можливу перехресну алергію;
• анурія або ниркова недостатність з анурією;
• ниркова недостатність внаслідок отруєння нефротоксичними або гепатотоксичними препаратами;
• гіповолемія або дегідратація;
• тяжкий ступінь гіпокаліємії;
• тяжкий ступінь гіпонатріємії;
• прекоматозні та коматозні стани;
• хвороба Аддісона;
• отруєння дигіталісом.

Побічні ефекти Фуросеміду:

• електролітні порушення;
• підвищення рівнів креатиніну, сечовини, тригліцеридів і холестерину в крові;
• підвищення рівня сечової кислоти з ризиком загострення подагри;
• гіперглікемія та порушення толерантності до глюкози;
• синдром псевдо-Барттера при тривалому застосуванні надмірно високих доз;
• гемоконцентрація;
• тромбоцитопенія з підвищеною схильністю до кровотеч, лейкопенія, еозинофілія;
• депресія кісткового мозку, апластична та гемолітична анемія, агранулоцитоз з підвищеною схильністю до інфекцій;
• шкірні реакції: свербіж, кропив'янка, висип, бульозний дерматит, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, фотосенсибілізація;
• тяжкі шкірні синдроми: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, AGEP-синдром, DRESS-синдром, ліхеноїдні реакції;
• тяжкі анафілактичні або анафілактоїдні реакції;
• загострення або активація системного червоного вовчаку;
• артеріальна гіпотензія, васкуліт, тромбоз, аритмії;
• збільшення об'єму сечі, нетримання сечі, у пацієнтів з частковою обструкцією сечовивідних шляхів;
• тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність;
• нефрокальциноз і нефролітіаз у недоношених немовлят;
• сухість у роті, спрага, подразнення слизової рота і шлунка, нудота, порушення моторики кишківника, блювання, діарея або запор;
• гострий панкреатит;
• внутрішньопечінковий холестаз (жовтяниця), підвищення рівня печінкових трансаміназ;
• головний біль, парестезії, запаморочення, сплутаність свідомості, втрата свідомості;
• печінкова енцефалопатія у пацієнтів з печінково-клітинною недостатністю;
• психічні порушення;
• транзиторне короткочасне порушення слуху, дзвін або шум у вухах;
• порушення зору;
• м'язова слабкість, м'язові спазми та судоми;
• відчуття втоми, нездужання, лихоманка.

Препарат Фуросемід має дуже широкий перелік протипоказань і величезний спектр можливих побічних ефектів. Саме тому застосовувати цей препарат можна лише за призначенням лікаря, суворо в підібраному індивідуальному дозуванні та під регулярним лабораторним контролем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, їжею та алкоголем

В інструкції до Фуросеміду сказано, що його категорично не можна поєднувати з хлоралгідратом і препаратами з високим ризиком ототоксичності — тобто такими, що ушкоджують слуховий нерв. Сумісне застосування фуросеміду з цими засобами може призвести до незворотної втрати слуху або тяжких вестибулярних порушень.

Крім того, з особливою обережністю слід використовувати фуросемід у комбінації з рядом інших препаратів. Це цисплатин, рисперидон, препарати літію (використовуються в психіатрії), сукральфат (гастропротектор), холестирамін і колестипол (засоби для зниження холестерину), а також інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів ангіотензину-II (популярні ліки від тиску) та левотироксин (гормон щитовидної залози).

Взаємодія з алкоголем при застосуванні фуросеміду категорично небажана і може бути небезпечною. У поєднанні з фуросемідом алкоголь багаторазово посилює ризик зневоднення, різкого падіння тиску аж до колапсу, а також тяжких електролітних порушень.

Передозування

Передозування Фуросемідом являє собою небезпечний для життя стан, який розвивається на тлі надмірної втрати рідини й електролітів, спричиненої неконтрольованою дією цього потужного діуретика.

Пацієнти відчувають сильне запаморочення, наростаючу слабкість, нерідко розвиваються судоми, а у тяжких випадках на тлі зниження ниркового кровотоку швидко формується гостра ниркова недостатність зі зменшенням або відсутністю виділення сечі.

Враховуючи високий ризик фатальних аритмій і незворотних змін у нирках, такий стан потребує не просто медичної допомоги, а негайної госпіталізації.

Фуросемід аналоги

Аналоги Фуросемід — усі ліки, що містять фуросемід:

• Лазикс;
• Торасемід.

В інтернет-аптеці Здравиця великий вибір ліків онлайн за найкращими цінами, які можна замовити з доставкою по всій Україні. Крім того, ви завжди можете оформити замовлення в онлайн-аптеці, а забрати його особисто в одній із фізичних аптек мережі у своєму місті. Наприклад, у Києві.

Верошпірон, Трифас, Лазикс або Фуросемід — що краще?

Вибір між Верошпіроном, Трифасом, Лазиксом і Фуросемідом залежить виключно від конкретної клінічної ситуації, оскільки ці препарати належать до різних класів діуретиків і діють принципово по-різному.

Таким чином, не можна однозначно сказати, який із них кращий: у екстреній ситуації найкращим буде Фуросемід, для планового лікування набряків при хворому серці — Трифас, а при цирозі печінки або необхідності зберегти калій — Верошпірон.

Як приймати Фуросемід з Аспаркамом?

При сумісному прийомі Фуросеміду з Аспаркамом головна мета — поповнити калій і магній, які активно виводяться сечогінним препаратом, щоб уникнути проблем із серцем і судом. Фуросемід приймають вранці натщесерце, а Аспаркам — приблизно через годину після цього, після їжі (зазвичай по 1-2 таблетки 3 рази на день). Такий інтервал дозволяє спочатку вивести зайву рідину, а потім відновити електроліти.

Фуросемід ціна в інтернет аптеці