Коксартроз (артроз кульшового суглобу)
Ще вчора ви легко підіймались по сходах, без зусиль сідали на низький стілець і здійснювали тривалі прогулянки. Сьогодні кожна з цих дій вимагає зусиль, а в кульшовому суглобі з'являється нав'язливий дискомфорт. З часом легка болючість може перерости в постійний біль, значно обмежуючи рухливість і якість життя. Так проявляє себе коксартроз – прогресуюче захворювання, при якому руйнується хрящова тканина кульшового суглоба. Але своєчасне втручання здатне загальмувати цей процес.
Як вчасно розпізнати тривожні симптоми, які сучасні методи лікування існують і чи можна зберегти активність – розберемо в цій статті.
Що таке коксартроз?
Коксартроз – це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання кульшового суглоба, що характеризується прогресуючим руйнуванням суглобового хряща, розростанням кісткової тканини (остеофітів) і деформацією суглоба.
Коксартроз: причини
Коксартроз розвивається під впливом різних факторів. У клінічній практиці прийнято розрізняти первинну та вторинну форми захворювання. Основні причини коксартрозу:
- вікові дегенеративні зміни;
- генетична схильність;
- гормональні зміни;
- запальні та автоімунні процеси;
- травми та механічні пошкодження;
- вроджені та набуті деформації;
- судинні та некротичні зміни;
- метаболічні та ендокринні порушення.
Раніше багато випадків вважалися «безпричинними», але сьогодні, завдяки новим методам діагностики, лікарі можуть точніше визначати механізми розвитку хвороби та обирати оптимальну тактику лікування.
Стадії коксартрозу та характерні симптоми
Коксартроз розвивається поетапно, проходячи кілька стадій, кожна з яких характеризується певними симптомами та змінами в суглобі. Виділяють такі ступені коксартрозу:
- Перша стадія (1 ступінь) проявляється періодичними болями в паху або стегні після фізичного навантаження, легкою скованістю вранці і невеликим хрустом під час руху. Рухливість суглоба на цьому етапі майже не обмежена. У суглобі відбуваються початкові зміни: хрящ починає стоншуватися, з’являється незначне звуження суглобової щілини і поодинокі дрібні кісткові розростання.
- Друга стадія (2 ступінь) характеризується посиленням больового синдрому, який тепер з’являється не лише при навантаженні, а й у спокої. Рухи в суглобі обмежуються – стає важко відводити ногу вбік або взуватися. Після тривалої ходьби при коксартрозі з’являється кульгавість, м’язи стегна починають слабшати. У суглобі спостерігається виражене (в 2-3 рази) звуження щілини, деформація головки стегна і утворення великих кісткових розростань.
- Третя стадія (3 ступінь) супроводжується постійним сильним болем, який турбує навіть уночі. Рухливість різко обмежується, розвивається виражена кульгавість, що потребує використання тростини. Через деформацію суглоба може відбуватися вкорочення ноги, м’язи стегна і сідниць значно атрофуються. У суглобі хрящ майже повністю зруйнований, суглобова щілина практично відсутня, кістки деформовані з великими розростаннями.
- Четверта стадія (4 ступінь) призводить до повної нерухомості суглоба (анкілозу). Нога сильно деформована, самостійне пересування без милиць стає неможливим. На рентгені видно повне зникнення суглобової щілини і зрощення кісток.
Незважаючи на відмінності в проявах на різних стадіях коксартрозу, існують загальні симптоми артрозу кульшового суглоба, характерні для цього захворювання загалом. До ключових ознак коксартрозу належать:
- наростаючі болі при коксартрозі, які спочатку з’являються лише при навантаженні, а потім стають постійними;
- прогресуюче обмеження рухливості;
- зміна ходи та розвиток кульгавості.
Особливо важко протікає двосторонній коксартроз, коли дегенеративні процеси зачіпають обидва суглоби, значно погіршуючи якість життя пацієнта.
Чим небезпечний коксартроз: можливі ускладнення
Коксартроз призводить до серйозних ускладнень, серед яких особливу небезпеку становить м'язова атрофія – поступове зменшення об'єму та сили м'язів стегна і сідниць через обмежену рухливість суглоба. У міру прогресування хвороби м'язова атрофія посилюється, викликаючи виражену слабкість у нозі та ускладнюючи пересування.
Одночасно розвиваються інші важкі наслідки: деформація суглоба з укороченням кінцівки, анкілоз, перекіс таза та вторинні порушення постави. Особливо небезпечний двосторонній коксартроз, при якому м'язова атрофія вражає обидві кінцівки, різко знижуючи якість життя і призводячи до глибокої інвалідизації.
Діагностика артрозу кульшового суглоба
Діагностика починається з аналізу симптомів коксартрозу, які пацієнт відчуває: характерні болі в паху та стегні, що посилюються при навантаженні, ранкова скутість і обмеження рухливості суглоба. Під час огляду лікар оцінює ходу пацієнта, обсяг рухів і наявність м'язової атрофії.
Основним інструментальним методом діагностики є рентгенографія, яка виявляє звуження суглобової щілини, кісткові розростання та деформацію головки стегнової кістки. У складних випадках застосовують МРТ для оцінки стану хрящової тканини та м'яких структур суглоба, а також УЗД для виявлення супутнього синовіту.
Коксартроз: лікування
Коксартроз потребує своєчасного та грамотного лікування. Залежно від стадії хвороби та ступеня ураження суглоба, застосовують консервативні та хірургічні методи. На ранніх етапах основне завдання – зменшити біль, уповільнити руйнування хряща та зберегти рухливість суглоба за допомогою медикаментів, фізіотерапії та ЛФК. У запущених випадках, коли консервативне лікування коксартрозу вже неефективне, вдаються до хірургічного втручання.
Консервативне лікування
На перших стадіях захворювання хороший ефект дають протизапальні препарати (НПЗП), які знімають біль і зменшують запалення. Їх можна придбати в інтернет-аптеці Здравиця. При сильному больовому синдромі ефективні блокади – ін'єкції анестетиків і кортикостероїдів безпосередньо в порожнину суглоба.
Хірургічне лікування
Коли консервативні методи вже не допомагають, а захворювання прогресує, лікарі рекомендують оперативне втручання. Найефективнішою операцією є ендопротезування – заміна зруйнованого суглоба на штучний аналог. Сучасні ендопротези дозволяють повністю відновити рухливість і позбутися болю на довгі роки.
Профілактика артрозу кульшового суглоба
Ключову роль у збереженні здоров'я суглобів відіграє фізіотерапія, яка покращує кровообіг і живлення хрящової тканини. Регулярні сеанси магнітотерапії та лазерного лікування допомагають підтримувати еластичність суглобів і запобігають передчасному зносу.
Для профілактики артрозу кульшового суглоба особливо важливо поєднувати фізіотерапію з помірною фізичною активністю. Плавання, аквааеробіка та лікувальна гімнастика зміцнюють м'язи, що підтримують суглоб, без надмірного навантаження. При цьому фізіотерапія посилює ефект від вправ, сприяючи кращому засвоєнню поживних речовин хрящовою тканиною.
Не варто забувати, що фізіотерапія при артрозі кульшового суглоба найбільш ефективна у поєднанні з контролем ваги та збалансованим харчуванням.
Часті запитання
Що не можна робити при коксартрозі кульшового суглоба?
При коксартрозі кульшового суглоба категорично не можна перевантажувати суглоб – заборонені біг, стрибки, підняття тягарів і тривале перебування в статичних позах. Слід уникати різких рухів, глибоких присідань та інтенсивних ударних навантажень, які прискорюють руйнування хряща. Також шкідливо переохолоджувати суглоб, носити незручне взуття та ігнорувати біль, продовжуючи навантажувати ногу – це провокує прогресування хвороби.
Чи можна гріти кульшовий суглоб при коксартрозі?
При коксартрозі прогрівання кульшового суглоба може принести тимчасове полегшення, але важливо дотримуватись заходів обережності. Тепло покращує кровообіг і знімає м'язову напругу, тому в період ремісії допустимі м'які прогрівання – наприклад, тепла грілка або парафінові обгортання. Однак при гострому запаленні, набряку або синовіті тепло може посилити больовий синдром і погіршити стан.
Ключові моменти
- Коксартроз – це хронічне захворювання, при якому відбувається поступове руйнування кульшового суглоба.
- Основна причина розвитку хвороби – вікові зміни, надмірні навантаження на суглоб або його травми.
- Головні симптоми включають біль у паху та стегні, скутість рухів і хруст у суглобі під час ходьби.
- Для діагностики використовують рентген, який показує звуження суглобової щілини та кісткові розростання.
- Лікування включає знеболювальні препарати, фізіотерапію, лікувальну гімнастику, а в тяжких випадках – ендопротезування суглоба.
- Профілактика полягає в контролі ваги, помірних фізичних навантаженнях і уникненні травм кульшового суглоба.