Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Пам’ять людини – дивовижний механізм, який з часом згладжує гострі кути минулого, дозволяючи болісним переживанням втрачати свою силу. Однак існує досвід настільки інтенсивний, що ця система захисту дає збій. Замість того щоб стати частиною історії, травмуюча подія продовжує жити в психіці, знову і знову вторгаючись у теперішнє у вигляді нав’язливих спогадів, кошмарів і виснажливої тривоги. Це стан порушення переробки травми відоме як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад) – це тяжкий психічний розлад, який розвивається у деяких людей після переживання або свідчення надзвичайно травмуючої, загрозливої життю події (війна, катастрофа, насильство).
Можливі причини появи ПТСР
Діагноз ПТСР – це клінічне підтвердження того, що психіка людини не змогла самостійно впоратися з наслідками травматичного досвіду. Це можуть бути, наприклад:
- бойові зіткнення;
- терористичні акти і напади;
- катування і побиття;
- катастрофи;
- тривале фізичне/психологічне насильство;
- викрадення людей;
- діагноз невиліковної хвороби;
- викидень або передчасні пологи;
- смерть близьких.
Ключовий момент у розумінні причин діагнозу ПТСР – це усвідомлення глибокої індивідуальності реакції на стрес: один і той самий травматичний досвід може не залишити глибокого сліду в однієї людини, але стати руйнівною подією для іншої, що залежить від особистої історії, наявності підтримки, внутрішніх ресурсів і біологічної вразливості.
Класифікація
Класифікацію посттравматичного стресового розладу (ПТСР) можна структурувати за кількома ключовими осями: за видом перебігу, стадією, тяжкістю і клінічним типом:
1. Класифікація за видом і часом розвитку:
- гострий ПТСР;
- хронічний ПТСР;
- відстрочений ПТСР;
- деформований ПТСР.
2. Класифікація за стадіями розвитку:
- гостра стадія;
- хронічна стадія;
- відстрочена стадія.
3. Класифікація за тяжкістю стану:
- легкий ступінь;
- тяжкий ступінь.
4. Класифікація за переважаючими симптомами:
- тривожний тип;
- астенічний тип;
- дисфоричний тип;
- соматоформний тип.
Правильна диференціація виду, типу і стадії ПТСР – ключове завдання спеціаліста. Від цього безпосередньо залежить подальша схема лікування.
Симптоми і ознаки
Як проявляється ПТСР? Симптоми ПТСР можна згрупувати за ключовими ознаками. Вони часто взаємопов’язані і їх поєднання формує клінічну картину, на основі якої ставиться діагноз ПТСР. Ось ключові групи симптомів і ознак ПТСР:
1. Інтуїтивні симптоми:
- нав’язливі спогади і “занурення в минуле”;
- нічні кошмари.
2. Симптоми уникнення:
- соціальна відчуженість;
- емоційна холодність.
3. Негативні зміни в мисленні і настрої:
- апатія і небажання жити;
- порушення пам’яті;
- викривлене відчуття провини, сорому, звинувачення себе або інших.
4. Виражені зміни у збудливості і реактивності:
- постійна тривожність і відчуття напруги;
- панічні атаки;
- ознаки виснаження ЦНС;
- розлади сну.
Те, як поводяться люди з ПТСР – це пряме відображення внутрішньої боротьби їхньої психіки з неперетравленим жахом. Їхня замкнутість або дратівливість, уникнення певних місць або тем – не риси характеру, а симптоми хвороби.
Варто зазначити, що найтяжчими проявами можуть бути гострий приступ ПТСР (флешбек), коли людина повністю втрачає зв’язок із теперішнім, і навіть дисоціативні галюцинації, які повертають її в момент травми.
Лікування посттравматичного стресового розладу
Лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – це комплексний і, як правило, тривалий процес, який потребує професійного підходу. Він завжди починається з точної діагностики ПТСР. Стратегія як боротися з ПТСР завжди включає два основні взаємодоповнювальні напрями: психотерапію і фармакотерапію.
Психотерапевтичне лікування
Психотерапія – це фундаментальний метод лікування ПТСР, спрямований на переробку травматичних спогадів і навчання навичкам регуляції емоцій. Вона відповідає на питання не просто «як боротися з ПТСР», а як жити далі, інтегрувавши травматичний досвід.
Найбільш ефективні травма-фокусована когнітивно-поведінкова терапія, десенсибілізація і переробка рухом очей, терапія прийняття і відповідальності.
Медикаментозне лікування
Таблетки від ПТСР не усувають причину, але критично важливі для зменшення тяжкості симптомів, щоб зробити можливою роботу в психотерапії. Призначають такі групи препаратів для нервової системи:
- антидепресанти;
- нормотиміки і атипові нейролептики;
- седативні засоби.
В інтернет-аптеці Здравиця ви знайдете всі групи цих препаратів за найкращими цінами з доставкою по всій Україні.
Профілактика
Профілактика розладу ПТСР – це комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику його розвитку після пережитої психологічної травми.
Головний принцип профілактики ПТСР: мінімізація відчуття безпорадності й самотності в момент травми і після неї, а також своєчасне отримання професійної допомоги, якщо психіка не справляється самостійно.
Наслідки ПТСР і можливі ускладнення
Наслідки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) мають системний і руйнівний характер, зачіпаючи всі сфери життя людини. Якщо розлад не лікувати, він призводить до тяжких ускладнень і хронічних порушень:
- розвиток супутніх психічних розладів;
- суїцидальний ризик;
- дисоціативні розлади, втрата контакту з реальністю;
- необоротні зміни особистості.
Крім того, постійне перезбудження нервової системи через синдром ПТСР виснажує організм і призводить до психосоматичних захворювань, зокрема серцево-судинних патологій, порушень роботи ендокринної та імунної систем, а також хронічних болів.
Часто поставлені запитання
Як допомогти людині з ПТСР?
Підтримка людини з ПТСР вимагає мудрого балансу між участю і турботою про себе.
Ваше головне завдання – бути стабільною і безпечною людиною в її житті. Створіть простір, де її почуття приймаються без осуду. Не наполягайте на розмовах про травму, але будьте готові вислухати, коли вона сама захоче говорити.
Чи існує кореляція між ПТСР і шумом у вухах?
Так, кореляція між посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) і шумом у вухах (тиннітусом) дійсно існує, оскільки обидва стани пов’язані з порушеннями в роботі лімбічної системи і вегетативної нервової системи.
Через який термін може бути діагностований ПТСР?
Діагноз ПТСР може бути встановлений не раніше ніж через один місяць після травмуючої події. Цей період необхідний для того, щоб відрізнити нормальну реакцію на стрес від хронічного розладу. У перші чотири тижні симптоми класифікуються як гострий стресовий розлад, і лише при їх збереженні довше цього терміну йдеться про ПТСР.
ПТСР скільки триває?
Тривалість ПТСР непередбачувана й індивідуальна, але умовно можна виділити кілька варіантів перебігу:
Гостра форма зазвичай триває від 1 до 3 місяців – у цей період симптоми виражені яскраво, але при своєчасній терапії добре піддаються корекції. Хронічна форма може зберігатися роками, при цьому симптоми або залишаються стабільними, або хвилеподібно загострюються у стресових ситуаціях.
Як зрозуміти, що у тебе ПТСР?
Усвідомити ПТСР можна за кількома ключовими ознаками, які зберігаються більше місяця після травмуючої події.
Непрохані спогади – головний маркер. Травма повертається без вашої згоди: у вигляді яскравих болісних спогадів (флешбеків), де ви знову переживаєте той момент, або у нічних кошмарах.
Уникнення стає нав’язливим. Ви інстинктивно віддаляєтеся від усього, що нагадує про травму: місць, розмов, людей або навіть певних емоцій.
Ваша нервова система постійно напружена. З’являється гіперпильність – стан постійного очікування загрози.
Ключові моменти
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це тяжкий психічний стан, який виникає як відстрочена або затяжна реакція на пережиту або побачену екстремально стресову, загрозливу життю ситуацію.
- Причина – одноразовий або повторний вплив травматичної події, що виходить за межі звичайного людського досвіду. Це можуть бути бойові дії, стихійні лиха, теракти, насильство, тяжкі аварії або раптова смерть близької людини.
- Симптоми поділяються на чотири основні групи: повторні нав’язливі спогади, кошмари або флешбеки; наполегливе уникнення думок, розмов, місць або людей, що нагадують про травму; негативні зміни в мисленні й настрої; підвищена збудливість і реактивність.
- Діагноз ставиться лікарем-психіатром або психотерапевтом на основі клінічної бесіди за строгими критеріями, викладеними в міжнародних класифікаціях (МКХ-11, DSM-5).
- Основний метод лікування – психотерапія, особливо когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) з опрацюванням травми і ДПДГ (десенсибілізація і переробка рухом очей). Медикаментозна терапія застосовується для зменшення вираженості симптомів.
- Специфічної профілактики не існує, оскільки неможливо передбачити травму. Ключову роль відіграє своєчасна і адекватна психологічна допомога відразу після травматичної події.