Епідемічний паротит: опис захворювання
У світі, де імунітет стає головним щитом проти безлічі інфекцій, деякі захворювання, здавалося б, пішли в минуле. але лише у тому, щоб нагадати про себе у найнесподіваніший момент. Одним із таких «повертаючихся» недуг є паротит, відомий також як свинка.
Що таке паротит
Паротит – це вірусне захворювання, викликане специфічним вірусом із сімейства параміксовірусів, що має особливу тропність до залізистої тканини.
У клінічній практиці зустрічається як інфекційний, так і неінфекційний паротит, але він ніколи не набуває масового характеру. У той час, як епідемічний паротит становить особливу небезпеку саме своєю контагіозністю. Вірус чудово почувається у людських колективах, особливо там, де є групи нещеплених людей. При цьому епідемічний паротит – це не просто дитяча хвороба з опухлими щоками. У підлітків та дорослих інфекція часто протікає важче і може давати серйозні ускладнення.
Причини
Основна причина свинки паротиту – вірусна інфекція, яка передається від хворої людини до здорової.
Головний спосіб передачі інфекції – повітряно-краплинний шлях: вірус поширюється при кашлі, чханні або навіть звичайній розмові. Однак можливе контактне зараження – через загальний посуд, іграшки або предмети гігієни, на які потрапила слина інфікованого.
Після проникнення в організм вірус починає розмножуватись, але перші симптоми з'являються не відразу. Інкубаційний період паротиту триває від 12 до 25 днів, протягом яких заражена людина вже може бути заразною для оточуючих.
Симптоми паротиту
Симптоми паротиту є досить характерними, що допомагає легко відрізнити його від інших захворювань. Основна ознака – запалення слинних залоз, особливо привушних. Це проявляється помітною припухлістю в області вух та нижньої щелепи, через що обличчя набуває округлих обрисів. Крім набряклості, до типових симптомів паротиту у дітей та дорослих відносяться:
- біль при жуванні та ковтанні;
- сухість у роті через порушення роботи слинних залоз;
- підвищення температури до 38-40°C;
- загальна слабкість, біль голови, втрата апетиту.
У дітей хвороба часто протікає легше, ніж у дорослих, але запалення слинних залоз у будь-якому випадку потребує уваги. У тяжких випадках процес може поширитися на підшлункову залозу, статеву або центральну нервову систему, викликаючи додаткові ускладнення.
Діагностика
Діагностика паротиту є комплексним процесом, що поєднує клінічне обстеження та лабораторні методи підтвердження. Лікар починає з ретельного аналізу симптомів, звертаючи особливу увагу на характерне запалення привушних слинних залоз, яке проявляється хворобливою припухлістю у привушній ділянці.
Для лабораторного підтвердження діагнозу застосовуються сучасні методи серологічної діагностики. Імуноферментний аналіз (ІФА) дозволяє виявити специфічні антитіла класу IgM, що з'являються в гострий період хвороби, та IgG, що свідчать про перенесену інфекцію або вакцинальний імунітет. У складних діагностичних випадках вдаються до молекулярно-генетичних досліджень – ПЛР-діагностика, яка виявляє РНК вірусу в біологічних матеріалах.
Лікування паротиту
Лікування паротиту потребує особливої уваги як у дітей, так і у дорослих. Оскільки специфічних противірусних препаратів проти збудника паротиту не існує, основу терапії становить симптоматична терапія, спрямована на полегшення стану пацієнта та запобігання ускладненням.
При розвитку захворювання важливо дотримуватися постільного режиму і дієти, що щадить. Для зниження температури та зменшення больового синдрому застосовують жарознижувальні засоби на основі парацетамолу або ібупрофену. Ці препарати допомагають не лише нормалізувати температуру, а й зняти запалення у уражених слинних залозах. В онлайн-аптеці можна знайти різні форми цих ліків – від таблеток до суспензій для дітей.
Особливої уваги вимагає паротит у дорослих, оскільки у них хвороба часто протікає важче, ніж у дітей, з більш вираженою інтоксикацією та високим ризиком ускладнень. У таких випадках, крім жарознижувальних, можуть бути потрібні дезінтоксикаційна терапія та препарати для підтримки уражених органів (наприклад, підшлункової залози при розвитку панкреатиту).
Паротит у дітей зазвичай лікується в домашніх умовах під наглядом педіатра. Важливо забезпечити дитині спокій, тепле пиття та м'яку їжу, що не вимагає активного жування. При сильному набряку слинних залоз лікар може рекомендувати сухе тепло або фізіотерапевтичні процедури.
Прогноз
Прогноз при паротиті в більшості випадків сприятливий, особливо у дітей, які переносять інфекцію відносно легко. При своєчасному лікуванні та дотриманні рекомендацій лікаря основні симптоми – запалення слинних залоз, лихоманка та інтоксикація – проходять протягом 7-10 днів без наслідків.
Можливі ускладнення
Наслідки паротиту можуть бути досить серйозними. Характерне запалення слинних залоз – лише видима частина айсберга, тоді як вірус здатний вражати інші важливі органи. Найбільш небезпечними наслідками паротиту вважаються чоловіче безпліддя внаслідок перенесеного орхіту, хронічний панкреатит через запалення підшлункової залози, а також неврологічні ускладнення у вигляді менінгітів та стійкої втрати слуху. У жінок хвороба може викликати запалення яєчників, а у вагітних – яєчників. провокувати викидні
Профілактика
Профілактика паротиту будується на двох основних принципах: специфічній вакцинопрофілактиці та протиепідемічних заходах. Головний захист забезпечує щеплення КПК. Це щеплення включено до національних календарів вакцинації більшості країн і проводиться у два етапи – на першому році життя та у віці 6 років. Сучасні вакцини містять ослаблений вірус, який не викликає захворювання, але формує стійкий імунітет, ефективність якого після повного курсу досягає 90-95%.
Для запобігання поширенню інфекції важливе значення мають карантинні заходи. При виявленні випадку паротиту хворого ізолюють на 9-10 днів, а в організованих колективах (дитсадках, школах) оголошують 21-денний карантин для нещеплених дітей. У цей період особливу увагу приділяють щоденному медичному огляду контактних осіб та посиленню санітарно-гігієнічного режиму. Для екстреної профілактики може використовуватися вакцинація – щеплення КПК, зроблене в перші 72 години після контакту з хворим, здатне запобігти розвитку захворювання.
Важливо розуміти, що навіть за наявності високоефективних паротит вакцин повністю виключити циркуляцію вірусу паротиту неможливо. Тому, крім планової імунізації, рекомендується дотримуватися загальних профілактичних заходів.
Ключові моменти
- Паротит (свинка) – гостре інфекційне захворювання, що викликається вірусом із сімейства Paramyxoviridae.
- Основний шлях передачі – повітряно-краплинний при тісному контакті з хворою людиною.
- Характерний симптом – хворобливе збільшення привушних слинних залоз, що надає особі округлу форму.
- Діагноз ставиться на основі клінічної картини та підтверджується лабораторними тестами (аналіз на антитіла IgM/IgG, ПЛР).
- Специфічного противірусного лікування немає – терапія спрямована на полегшення симптомів (жарознижувальні, знеболювальні).
- Небезпечні ускладнення включають орхіт (ризик безпліддя у чоловіків), менінгіт, панкреатит та втрату слуху.
- Основна профілактика – дворазова вакцинація комбінованою вакциною КПК (кір-паротит-краснуха) в 1 рік та 6 років.