Епілепсія – ознаки та симптоми захворювання, профілактика, лікування
Епілепсія – це захворювання головного мозку, яке характеризується хронічним і довготривалим перебігом. Виникає як наслідок зміни електричної діяльності мозку на певних ділянках. Поява нападів безпосередньо пов’язана зі збоєм у функціонуванні нервових клітин. Залежно від зони локалізації процесу захворювання має різну симптоматику - від судом і втрати свідомості до важких неврологічних і вегетативних розладів, порушень чутливості, галюцинацій.
Причини виникнення епілепсії та фактори ризику
Причинами епілепсії стають пошкодження структур ГМ, що призводить до появи так званого епілептогенного вогнища. Їх провокують черепно-мозкові травми, алкогольні та наркотичні інтоксикації, інфекційні захворювання головного мозку та його оболонок. Поява вогнищ нерідко пов'язана з порушеннями кровопостачання мозку хронічного або гострого характеру.
Одним із факторів, що провокують появу епілепсії, є гормональний збій в організмі, як правило, брак тестостерону. Причиною захворювання може стати порушення обміну речовин. Існує також ідіопатичний вид епілепсії – в цьому випадку йдеться про патологічний процес, який спровокований невідомими факторами.
У появі епілепсії важливу роль відіграє спадковість. Призводять до епілепсії пухлини головного мозку – доброякісні чи злоякісні. Причиною захворювання стають паразити, які оселяються у структурах мозку. У групі ризику перебувають люди з нейродегенеративними захворюваннями, іншими тяжкими розладами.
Симптоми епілепсії та ранні ознаки захворювання
Епілепсія – складне захворювання, яке може протікати досить непомітно для пацієнта та його оточення або має багато різнопланових симптомів. Ознаки хвороби варіюються залежно від її форми та зони мозку, в якій виникло патологічне вогнище. Захворювання найчастіше характеризується появою судом у всьому тілі чи певній його частині. Виділяють генералізовані та осередкові напади. При генералізованих нападах пацієнт страждає від епілептичної активності відразу у двох півкулях ГМ. Тривалість нападу при цій формі зазвичай не перевищує 2-3 хвилин. Під час нападу у хворого напружуються великі м'язи тіла - спини та кінцівок, і практично одночасно розслаблюються. Тривалість судом варіюється в межах 10-20 секунд, часто настає під час сну.
При осередковій формі ураження захоплює один осередок, у деяких випадках кілька. Парціальні або осередкові напади тривають у межах 1-2 хвилин і відрізняються збереженою свідомістю. Під час них пацієнт може відчувати різку зміну настрою. Приступ супроводжують галюцинації, відчуття поколювання або мурашок у різних частинах тіла. Іноді у пацієнта виникає відчуття дежавю, нудота. Хворому може бути важко вимовляти та сприймати на слух слова. Також у пацієнта виникає зміна частоти пульсу.
При тяжких нападах хворий може втрачати свідомість або перебувати в стані анабіозу, дивлячись в одну точку в просторі. У цьому стані пацієнт може, навпаки, кричати, сміятись чи плакати без видимої причини. Яскравою ознакою нападу хвороби нерідко стає повторення циклічних дій — наприклад, ходіння по одній траєкторії.
У дітей симптоми епілепсії можуть проявлятися у вигляді поганого сну, занепокоєння, нічних кошмарів, різкого головного болю, нудоти, криків, істерики. Новонароджені з епілепсією часто відкидають голову назад. Захворювання може супроводжуватися лунатизмом і короткочасними періодами розладу мови в дитини. У дітей старшого віку найчастіше присутні традиційні ознаки епілепсії.
У багатьох випадках напади епілепсії мають ауру — стани, які свідчать про напад, що наближається. Вони можуть включати слухові, зорові, нюхові галюцинації, специфічні патологічні відчуття, напругу та занепокоєння.
Діагностика епілепсії в медичному закладі
Діагностикою епілепсії займається лікар-невролог. Вона включає збір анамнезу, вивчення скарг хворого, неврологічний огляд, проходження низки досліджень - ангіографію, ЕЕГ, УЗД, МРТ головного мозку. Для встановлення діагнозу може знадобитися реоенцефалографія. Список досліджень залежить від рівня прояву симптомів, віку, наявності інших хронічних патологій пацієнта. Додатково фахівець може порадити відвідати інших лікарів. Рекомендації залежатимуть від передбачуваної фахівцем причин нападів.
Профілактика епілепсії в групах ризику
Для профілактики епілепсії необхідно уникати травм голови, ретельно стежити за гормональним балансом в організмі. Особи з дегенеративними захворюваннями судин повинні регулярно проходити планову перевірку в профільного фахівця.
Лікування епілепсії за допомогою лікарських засобів
За рахунок схеми лікування епілепсії, грамотно підібраної фахівцем, можна взяти патологічний стан під контроль. Необхідно враховувати, що повністю позбавитися цього стану неможливо, проте можна забезпечити хворому нормальну якість життя. Першочергове завдання, яке стоїть перед лікарем, - досягти довгострокової ремісії в пацієнта за допомогою ліків від епілепсії. Базовими засобами стають протисудомні препарати, нейролептики та ноотропи. Також у лікуванні епілепсії застосовуються транквілізатори для усунення тривожності й розслаблення, сечогінні засоби – для усунення набряку головного мозку після нападів.
Вибирати та приймати таблетки від епілепсії самостійно – небезпечний для хворого варіант. Щоб не нашкодити пацієнту, варто звернутися до профільних лікарів та пройти всі необхідні обстеження, після чого буде призначено курс лікування. Самолікування небезпечне для здоров'я та життя. Слід враховувати, що у деяких випадках пацієнту може допомогти лише хірургічне втручання.
