Мікоз
Мікоз - це захворювання шкірних покривів, нігтів, іноді внутрішніх органів, яке має інфекційну грибкову природу. У більшості випадків воно вражає шкіру людини, викликаючи деструктивні зміни ураженої ділянки, нерідко погіршуючи якість життя пацієнта. За рахунок високої заразності мікози відносяться до одних з найпоширеніших захворювань.
Причини виникнення мікозу і звички, які сприяють його розвитку
Зараження мікозом відбувається через контакт зі збудником, який зберігається на поверхнях. Тому в зоні ризику знаходяться ті, хто часто відвідує такі громадські місця, як тренажерні зали, басейни, пляжі та лазні. При цьому патогенні організми можуть потрапляти в організм як через шкірні покриви, проникаючи в мікротравми, наприклад, тріщини, так і через органи дихання, слизові оболонки. Серед основних способів передачі грибка також знаходиться контакт із зараженою людиною, використання особистих предметів гігієни іншої людини - наприклад, рушників, пилок для нігтів, манікюрних ножиць, гребінців.
У числі причин мікозу знаходяться не тільки зовнішні фактори. Часто грибок розвивається на фоні зниженого імунітету, тривалого медикаментозного лікування, хронічних захворювань, неправильного харчування, підвищеної пітливості тіла. Однією з передумов для появи мікозу є цукровий діабет, а також варикоз. Нерідко мікоз викликають власні грибки, тому провокуючим фактором для їхнього поширення стає ослаблення захисних функцій організму.
Симптоми мікозу - як проявляється захворювання
Мікоз найчастіше вражає області великих складок, нігті, а також стопи. Найсприятливішим середовищем для його поширення стає підвищена вологість, наявність мікротравм шкіри. Розрізняють декілька типів мікозу:
- Дерматомікоз - мікоз стоп. Проявляється почервонінням і лущенням шкірних покривів, супроводжується свербінням.
- Оніхомікоз - грибок нігтя. Симптоми даного захворювання включають зміну форми нігтя, розшарування нігтьової пластини або її ущільнення, появу білих смужок, пожовтіння нігтя.
- Кандидоз - грибок слизових оболонок. Супроводжується виділеннями, почервонінням, специфічним запахом, відчуттям печіння, свербінням.
- Дерматофітії - грибкові ураження шкіри, які викликають подразнення, лущення, зачіпають не тільки шкіру, а й волосяні фолікули, нігті.
- Кератомікоз - мікоз рогового шару шкіри, який є малоконтактогіозним. Грибкове захворювання часто протікає без виражених запальних симптомів, зовні проявляється зміною пігментації уражених ділянок, їхнім лущенням. Кератомікоз може виникати на тлі імунодефіцитних станів, туберкульозу, діабету.
- Глибокі мікози - грибки внутрішніх органів. Можуть зачіпати більшість тканин і органів, протікають у формі гострої чи хронічної інфекції. Глибокі мікози можуть викликати спори цвілевих грибів, що потрапляють в організм через дихальні шляхи.
На початковій стадії та під час інкубаційного періоду мікози не виявляють себе. Поява дискомфорту починається з моменту інтенсивного ураження шкірного покриву, нігтів або слизової. Залежно від типу збудника, ознаки мікозу можуть включати свербіж, лущення, появу червоних плям, зроговіння, висипання. Якщо мікозом уражені стопи або кисті, може початися відшарування шкіри між пальцями.
Діагностика мікозів і способи визначення захворювання
Для діагностики мікозів лікар призначає зішкріб з області ураження на тілі або нігтях. Також можуть призначатися аналіз крові, бакпосів на поживні середовища, ПЛР-тести для визначення виду грибка. Нерідко використовують УФ-випромінювання, оскільки деякі види грибка можуть легко визначатися за допомогою даного дослідження. Разом з комплексною діагностикою призначають загальне обстеження, щоб встановити наявність хронічних захворювань для складання ефективного плану лікування.
Профілактика мікозу - що робити, щоб не захворіти
В якості профілактики мікозу необхідно використовувати тільки особисті засоби гігієни, взуття і одяг. При відвідуванні залів єдиноборств варто користуватися своєю, а не загальною захисною екіпіровкою, а для занять вибирати закритий спеціальний одяг, який знизить ризик травмування шкіри, поява мікротравм. Також потрібно не нехтувати особистою гігієною після відвідування басейнів, пляжів, сауни. Щоб захиститися від мікозу, недостатньо убезпечити себе тільки від зовнішніх факторів, які сприяють його появі. Важливо підтримувати свій імунітет за рахунок збалансованого раціону, відмови від шкідливих звичок, своєчасного лікування хронічних захворювань.
Для профілактики мікозу можна використовувати антисептики широкого спектра дії. Допоміжним засобом для запобігання появі грибка можуть слугувати вітамінно-мінеральні комплекси, підібрані за допомогою фахівця. Варто знати, що мікози можуть передаватися не тільки від людини до людини, а й від тварин, тому необхідно уникати контактів з вуличними тваринами.
Лікування мікозу лікарськими препаратами
Самостійно вибирати ліки від мікозу не варто. Ефективність лікування залежить від урахування всіх тих аспектів, які привели пацієнта до захворювання. Основним методом лікування стає медикаментозна терапія, що включає препарати загальної та місцевої дії. При великих вогнищах ураження і в запущених випадках призначають таблетки від мікозу для внутрішнього застосування. Швидше піддаються лікуванню мікози шкіри і волосистої частини голови, найтриваліше лікують мікози нігтів. Щоб прискорити відновлення, лікар може порекомендувати засоби, спрямовані на розм'якшення і видалення нігтів. Необхідно враховувати, що підбір антимікотиків залежить від типу збудника та загального стану організму, тому не варто вибирати їх без рекомендації лікаря.
