Мононуклеоз
Симптоми тонзиліту, запалення лімфовузлів, загальна слабкість і нежить вимагають особливої уваги. У деяких випадках вони супроводжують мононуклеоз – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає людей у будь-якому віці.
Що таке мононуклеоз – загальні відомості
Мононуклеоз – це вірусне інфекційне захворювання, яке може набувати форми хронічного. Має системний патогенний вплив на організм. Інкубаційний період становить від 1 до 1,5 місяця, після чого призводить до різкого погіршення стану. Торкається всіх систем організму, при цьому передбачає симптоматичне лікування без ефективних противірусних препаратів.
Причини
Вірус інфекційного мононуклеозу, потрапляючи в дихальні шляхи, вражає епітелій, активно розмножується у слизовій оболонці. На відміну від інших герпетичних захворювань, герпевірус людини 4 типу не знищує заражені клітини, а стимулює їхнє розростання. Потрапляючи в кров, він вбиває бета-лімфоцити, провокує набряк носоглотки, запалення лімфовузлів, збільшення печінки, селезінки.
Як передається мононуклеоз?
Інфікування відбувається повітряно крапельним шляхом при контакті із зараженою людиною або носієм, який нещодавно перехворів. Протягом кількох місяців після одужання пацієнт все ще активно розповсюджує вірус. Також можна заразитись контактно-побутовим шляхом через предмети, білизну, рушники загального користування. У поодиноких випадках мононуклеоз передається при переливанні крові та донорстві органів, після чого проходить у гострій формі.
Симптоми мононуклеозу та класифікація
Основні симптоми мононуклеозу:
- висока температура протягом дня;
- утворення моноцитів у крові;
- запалення лімфатичних вузлів у ділянці шиї;
- збільшення печінки, селезінки;
- запалення глотки, мигдаликів, яскраві ознаки ангіни.
Серед другорядних ознак мононуклеозу у дорослих виділяють загальне нездужання, нежить, фарингіт, діарею, висипання по тілу та на твердому небі. Симптоми можуть проявлятися поступово чи різким погіршенням стану. При інтенсивному поширенні вірусу з кровотоком посилюється запалення лімфовузлів по всьому тілу, жовтіють склери, шкіра. Висипання при мононуклеозені шкірі виникає в будь-якій зоні, часто на руках, обличчі. Підлітки також мають болі в колінних суглобах.
У більшості випадків людина хворіє на мононуклеоз один раз, при цьому залишається носієм вірусу в сплячій формі на все життя.
Особливості захворювання у дітей
Мононуклеоз у дітей проявляється інфекційною формою. він часто розвивається в юному та підлітковому віці. У більшості випадків мононуклеоз у дитини протікає безсимптомно або зі слабко вираженими ознаками загальної слабкості, лихоманки, висипу. Якщо посилено підтримувати імунітет, хвороба пройде швидко та без ускладнень.
Інфекційний мононуклеоз у період вагітності
Вагітні жінки перебувають у групі ризику розвитку захворювання. Тригером для цього можуть стати різні фактори:
- дефіцит поживних речовин, мінералів, вітамінів в організмі;
- хронічні захворювання;
- сильне переохолодження;
- системне ослаблення імунітету.
Вірус небезпечний для здоров'я жінки та плоду. Він може провокувати викидні на ранніх термінах, передчасні пологи, відшарування плаценти, посилений токсикоз, а також різні внутрішньоутробні патології розвитку.
Можливі ускладнення
Своєчасне лікування захворювання у більшості випадків запобігає розвитку ускладнень. У складних випадках вірус загрожує пацієнту такими наслідками:
- розривом селезінки;
- серйозними ураженнями печінки;
- нагноєнням лімфовузлів;
- неврологічними синдромами (енцефалітом, менінгітом, мієлітом, периферичною нейропатією, психозами);
- порушенням хімічної структури крові;
- розвитком бактеріальних інфекцій;
- порушенням прохідності дихальних шляхів.
Самолечення захворювання суворо не рекомендується. Контроль лікаря дозволить своєчасно помітити ознаки ускладнення та запобігти їх розвитку.
Діагностика
Діагностика захворювання передбачає:
- Клінічний огляд –
- Тест на мононуклеоз у вигляді загального аналізу крові на оцінку лейкоцитарної формули, визначення наявності атипових мононуклеарів, а також специфічні аналізи, що дозволяють визначити вірус Енштейна-Барра (ЕБР).
- Лабораторні аналізи на мононуклеоз для оцінки стану печінки, рівня її ферментів, специфічних ознак інфекції.
Результати аналізу рекомендується подати не тільки лікарю, а й інфекціоністу, імунологу. Захворювання може протікати безсимптомно або мати слабко виражену форму, тому для встановлення точного діагнозу знадобиться консиліум різнопланових фахівців.
Лікування
Спеціального препарату для лікування мононуклеозу немає. У терапії застосовуються жарознижувальні, знеболювальні та протизапальні засоби.
Основні методи лікування:
- призначення постільного режиму, виключення фізичних навантажень;
- застосування підтримуючих препаратів, спрямованих на загальне покращення самопочуття;
- лікування горла для зняття запалення, усунення болю, роздратування;
- живильна дієта, багата на свіжі фрукти, овочі, повноцінні білки;
- поступове повернення до фізичної активності після завершення гострої фази хвороби.
Лікування мононуклеозу є симптоматичним. Хворого слід помістити під карантин для запобігання поширенню вірусу, а також зниження ризиків для його ослабленого здоров'я та ретельно виконувати приписи лікаря.
Профілактика
- Дотримуватися загальних правил безпеки набагато простіше, ніж лікувати наслідки мононуклеозу. Як профілактика застосовуються:
- дотримання правил особистої гігієни;
- збалансоване харчування;
- відмова від шкідливих звичок;
- регулярні планові огляди у лікаря.
Міцний імунітет, достатня кількість вітамінів та корисних мінералів в організмі забезпечать надійний захист від проникнення та розвитку вірусу.
Часті питання
Мононуклеоз відноситься до захворювань без специфічного лікування, що ускладнює діагностику та терапію. Для ефективного протистояння хвороби необхідно знати основні прояви вірусу в гострій та хронічній формі.
Як проявляється хронічний мононуклеоз?
Хронічний мононуклеоз супроводжується такими симптомами:
- висока температура, занепад сил, запалення лімфовузлів;
- різкі перепади загострення та ремісії у самопочутті;
- тривале зниження тонусу організму, відчуття постійної втоми.
Діагноз захворювання у хронічній формі ставиться на основі клінічних ознак, лабораторних досліджень, що підтверджують активність вірусу.
Чи можна вилікувати мононуклеоз?
Інфекційний мононуклеоз лікується симптоматично. Специфічного препарату від нього не існує, тому завдання лікаря – ndash; купірувати симптоми та сприяти покращенню загального стану пацієнта.
Ключові моменти
- Мононуклеоз – захворювання, спричинене герпесвірусом людини 4 типу.
- Хвороба вражає дихальні шляхи, нервову систему, лімфострум, внутрішні органи.
- Лікування симптоматичне, з постільним режимом і карантином, щоб уникнути поширення.
- Профілактикою є особиста гігієна, міцний імунітет, своєчасне обстеження.