Холангіт
Виділення жовчі – надзвичайно важливий процес для нормальної роботи печінки та функціонування всього організму загалом. При порушеннях, викликаних різними причинами, лікарі діагностують захворювання на холангіт.
Холангіт — це запалення жовчних проток, які відводять жовч із печінки в кишечник. Це серйозне захворювання, яке призводить до цирозу печінки, абсцесу або обструкції жовчних проток.
Причини запалення жовчних проток
Хвороба переважно пов'язана з порушеннями жовчовивідної системи. Холангіт може бути спровокований такими факторами:
- жовчнокам'яна хвороба;
- бактерії, віруси чи гриби;
- стриктури (стенози);
- пошкодження жовчних проток внаслідок травми або оперативного втручання;
- аутоімунні порушення;
- гострі та хронічні захворювання підшлункової залози;
- паразитарні інфекції;
- ерозивні зміни слизової оболонки.
Розуміння основної причини холангіту є важливим кроком для правильного діагнозу та лікування.
Форми захворювання
Залежно від характеру запалення та місця його локалізації, розрізняють дві основні форми захворювання:
- Біліарний холангіт. Може бути внутрішньопечінковим, коли запалення поширюється всередині тканин печінки, зачіпаючи жовчні протоки всередині органу. Також існує позапечінковий первинний біліарний холангіт, при якому запалення виходить за межі печінки та впливає на позапечінкові жовчні протоки.
- Небіліарний холангіт. Буває секундарним (асцендуючим), коли запалення виникає через інфекцію, що поширюється з кишечника у зворотному напрямку (висхідне поширення). Також існує примітивна (ідіопатична) форма, за якої явна причина запалення жовчних проток не встановлена.
За відсутності своєчасного правильного лікування виникає хронічний холангіт.
Симптоми холангіту
Явна ознака, що у пацієнта саме холангіт – симптоми, характерні для захворювання:
- Біль у правому верхньому квадранті живота. Найчастіше відчувається в області під ребрами праворуч, де знаходиться печінка та жовчний міхур.
- Жовтяниця (іктер). Жовте забарвлення шкіри та білків очей може вказувати на проблеми з відтоком жовчі.
- Темний колір сечі. Виділення темної сечі, схожої на темне пиво за кольором, пов'язане з підвищеним рівнем білірубіну в сечі.
- Світлий кал. Знебарвлені, глинисті чи світлі фекалії.
- Лихоманка та озноб. У пацієнта значно підвищується температура тіла.
- Втрата ваги. Симптом пов'язаний з порушеннями травлення та засвоєння поживних речовин.
- Нудота, блювання. Спровоковані порушеним відтоком жовчі.
- Загальна слабкість, втома, спричинені порушенням печінкової функції.
При виникненні будь-яких подібних симптомів та підозр на холангіт слід негайно проконсультуватися з лікарем.
Діагностика холангіту
Діагностика холангіту зазвичай проводиться на основі клінічного обстеження, лабораторних досліджень та інструментальних методів. Лікар збирає анамнез, обговорює із пацієнтом симптоми, призначає аналізи. Підвищені рівні білірубіну та ферментів печінки свідчать про проблеми з жовчовивідною системою. Також кров вказує на наявність запалення.
Лікар може побачити холангіт на узі, візуалізувавши структури жовчовивідної системи, визначивши наявність каменів або інших аномалій. Іноді призначаються додаткові дослідження:
- магнітно-резонансна холангіографія;
- комп'ютерна томографія;
- ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
- біопсія;
- проба з урсодезоксихолевою кислотою.
Діагностика холангіту може бути складною, а методи відрізняються відповідно до симптоматики конкретного пацієнта.
Профілактика
Профілактика холангіту включає наступні рекомендації:
- Підтримка здоров'я печінки. Уникайте надмірного споживання алкоголю, вживання жирних та гострих продуктів. Щоб не допустити холангіт, дієта має бути збалансованою, з необхідними корисними продуктами.
- Контроль над жовчнокам'яною хворобою. Відмовтеся від продуктів із високим вмістом холестерину, підтримуйте вагу в нормі.
- Огляд лікаря за перших ознак. При появі болю у верхньому квадранті живота, жовтяниці або інших незвичайних симптомах зверніться до лікаря для діагностики та лікування.
- Антисептичні заходи під час інвазивних процедур. При проведенні інвазивних процедур в зоні жовчних проток, для запобігання інфекції слід обов'язково дотримуватись антисептичних заходів.
Специфічні заходи профілактики залежать від конкретної форми холангіту та його причин.
Медикаментозне лікування холангіту
Медикаментозне лікування холангіту може бути спрямоване на зниження запальних процесів, боротьбу з інфекцією, полегшення симптомів та підтримку функції жовчовивідної системи. Конкретний план лікування залежить від форми та причини холангіту.
Терапія може включати такі класи ліків:
- Протизапальні препарати. Стероїди (преднізолон) необхідні для зниження запалення у разі аутоиммунного холангіту. Антибіотики широкого спектра дії застосовуються для боротьби з бактеріальною інфекцією жовчних проток.
- Знеболюючі препарати. Нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак) використовуються для зняття болю та запалення.
- Препарати для розрідження жовчі та покращення відтоку. Урсодезоксихолева кислота необхідна для розрідження жовчі та запобігання утворенню каменів.
- Спазмолітики. Препарати типу дротаверину розслаблюють гладку мускулатуру жовчних проток, полегшуючи проходження жовчі.
Лікування даної патології потребує індивідуального підходу: лікар визначає, чим лікувати холангіт відповідно до причин захворювання, особливостей його перебігу, медичної історії пацієнта. Вкрай важливо дотримуватись усіх приписів лікаря, від підтримки рекомендованого способу життя та раціону до прийому медикаментів, а також регулярно проходити обстеження для контролю ефективності лікування.
