Оперізуючий лишай
Оперезуючий лишай – це хвороба, яка з'являється у тих, хто колись перехворів на вітрянку. Після вітрянки вірус не зникає з організму, а "ховається" у нервових клітинах і може активуватися через роки, особливо при ослабленні імунітету. На відміну від вітрянки, лишай, що оперізує, проявляється не по всьому тілу, а тільки на певних ділянках – зазвичай це хвороблива висипка у вигляді смуги на одній стороні грудей, спини або обличчя. Найчастіше він зустрічається у людей віком від 50 років, але може виникнути і у молодих при стресі або хронічних захворюваннях.
Що таке оперізуючий лишай?
Оперезуючий лишай – це захворювання, яке викликає той самий вірус, що і вітрянка. Після вітряної віспи вірус залишається в організмі і може «прокинутися » через роки, особливо при зниженні імунітету.
Висип при цій хворобі зазвичай розташовується по ходу нервів. Вона може виникнути:
- на обличчі;
- на спині;
- на шиї;
- на нозі;
- на голові.
Найчастіше він зустрічається у літніх людей, оскільки з віком захисні сили організму слабшають. Однак він може з'явитися і у дітей, особливо якщо вони перехворіли на вітрянку в ранньому віці або мають слабкий імунітет.
Причини
По-перше, головною причиною оперізувального лишаю є перенесена раніше вітрянка. Після одужання вірус не зникає повністю, а зберігається в нервових вузлах вздовж хребта, де може бути десятиліттями без будь-яких проявів.
По-друге, ключовим фактором пробудження вірусу стає ослаблення імунітету. Це зазвичай відбувається у людей похилого віку у зв'язку з природним віковим зниженням імунного захисту, при хронічних захворюваннях, після тяжких стресів або переохолодженні, на фоні прийому препаратів, що пригнічують імунітет.
По-третє, важливу роль відіграє вік. Після 50-60 років ризик розвитку захворювання значно зростає.
Класифікація захворювання
Оперезуючий лишай є захворюванням з чіткою стадійністю розвитку. Хвороба послідовно проходить три клінічні фази, кожна з яких має характерні прояви та особливості перебігу. Стадії оперізувального лишаю включають:
- Продромальна (прееруптивна стадія). За 1-5 днів до появи шкірних висипів у пацієнта розвиваються продромальні явища. У цей період хворі відзначають неприємні відчуття шкіри, локальну болючість, а також загальні симптоми інтоксикації. Особливістю цієї стадії є відсутність специфічних шкірних проявів, що часто ускладнює ранню діагностику.
- Гостра (еруптивна стадія). З появою характерних висипів хвороба перетворюється на активну фазу, яка триває 2-4 тижня. Клінічна картина включає стадійний розвиток шкірних елементів, виражений больовий синдром, лімфаденопатію регіонарних вузлів, загальні прояви інтоксикації. Висипання має односторонню локалізацію, розташовуючись по ходу нервових стовбурів. Найчастіше уражаються міжреберні нерви та гілки трійчастого нерва.
- Хронічна стадія (постгерпетична невралгія). У 10-30% пацієнтів, особливо літнього віку, розвивається постгерпетична невралгія – хронічний больовий синдром, що зберігається понад 1 місяць після зникнення висипів. Для цієї стадії характерні персистуючий нейропатичний біль, пароксизмальні больові напади, аллодинію, порушення сну та депресивні розлади.
Своєчасний початок противірусної терапії (у перші 72 години від появи висипу) дозволяє скоротити тривалість гострої стадії та знизити ризик розвитку постгерпетичної невралгії.
Симптоми оперізувального лишаю
Оперезуючий лишай проявляється по-різному залежно від віку пацієнта та особливостей його імунної системи. Ось основні симптоми оперізуючого лишаю:
- пекуча, стріляюча біль у сфері майбутніх висипань;
- поколювання та свербіж шкіри;
- підвищення температури тіла;
- головний біль;
- загальна слабкість;
- характерний висип;
- сильні невралгічні висипання;
- підвищена чутливість шкіри;
- високий ризик постгерпетичної невралгії;
- повільне загоєння пошкоджень на шкірі;
- ураження очей;
- неврологічні порушення.
На закінчення важливо наголосити, що захворювання може проявлятися по-різному: від класичної форми з характерними висипаннями до атипової течії без висипів, що особливо ускладнює діагностику. Особливої уваги вимагає оперізуючий лишай у літніх людей, оскільки у цієї групи пацієнтів частіше розвиваються тяжкі ускладнення та хронічні болі. У той же час у дітей він зустрічається рідше і зазвичай протікає у легшій формі.
Чим небезпечний оперізувальний лишай: можливі ускладнення
Найчастіший наслідок оперізувального лишаю – постгерпетична невралгія, що виявляється виснажливими болями, які можуть зберігатися місяцями і навіть роками.
Особливу небезпеку становить оперізуючий лишай при вагітності – він може спричинити вроджені патології плода або стати причиною неонатальної вітрянки.
Діагностика
Діагностика ґрунтується на характерній клінічній картині. Захворювання починається з продромального періоду (1-3 дні), коли пацієнт відчуває пекучий біль та підвищену чутливість шкіри у зоні майбутніх висипів. Потім з'являється односторонній висип, який послідовно проходить стадії плям, бульбашок і скоринок – цей патогномонічний симптом дозволяє поставити діагноз без додаткових досліджень.
Лабораторна діагностика (ПЛР, ІФА) потрібна лише при атипових формах без висипів або у імунокомпрометованих пацієнтів. Важливо пам'ятати, що інкубаційний період може тривати десятиліттями з первинного зараження вітрянкою. Хворий заразний у період активних висипань, особливо для тих, хто не хворів на вітряну віспу. Після підсихання бульбашок (7-10 днів) ризик зараження зникає.
Лікування оперізувального лишаю
Як лікувати оперізуючий лишай? Лікування оперізувального лишаю потребує комплексного підходу, спрямованого на боротьбу з вірусом, зняття болю та профілактику ускладнень. Основу терапії становлять противірусні препарати. Вони скорочують тривалість симптомів та знижують ризик ускладнень.
Для місцевого лікування застосовують мазі від лишаю. При сильних болях призначають анальгетики, а при нейропатичному болю – габапентин чи прегабалін. Всі ці препарати можна замовити в онлайн-аптеці з доставкою.
При тяжких формах (ураження очей, великі висипання) або у пацієнтів з імунодефіцитом може знадобитися госпіталізація і внутрішньовенне введення противірусних препаратів.
Профілактика
Профілактика оперізуючого лишаю ґрунтується на вакцинації та зміцненні імунітету. Основним захистом є щеплення, особливо рекомендоване після 60 років, коли ризик реактивації вірусу максимальний. Сучасні вакцини знижують ймовірність захворювання на 90% і запобігають тяжким ускладненням.
Не менш важлива повсякденна турбота про імунітет. Збалансована дієта при оперізуючому лишаї з акцентом на вітаміни групи B, цинк та антиоксиданти створює природний захист. Прості правила – регулярна фізична активність, повноцінний сон, мінімізація стресу та відмова від шкідливих звичок – знижують ризики. Такий комплексний підхід не лише захищає від захворювання, а й покращує загальний стан здоров'я.
Часті питання
Герпес та оперізуючий лишай – у чому різниця?
Герпес та оперізувальний лишай викликаються різними вірусами сімейства Herpesviridae: простий герпес (HSV-1/2) проявляється бульбашками на губах або статевих органах і передається при контакті, а оперізувальний лишай (VZV) – це реактивація вірусу вітрянки, яка виникає при ослабленні імунітету і супроводжується хворобливим висипом по ходу нервів.
Ключові моменти
- Оперезуючий лишай – вірусне захворювання, яке викликається реактивацією вірусу Varicella-Zoster.
- Причина: повторна активація «сплячого» вірусу вітряної віспи після перенесеної хвороби.
- Симптоми: пекучий біль, односторонній висип по ходу нервів, підвищення температури.
- Ускладнення: постгерпетична невралгія, ураження очей, неврологічні порушення.
- Діагностика заснована на клінічній картині, при атипових формах – ПЛР-аналіз.
- Лікування: противірусні препарати (ацикловір), знеболювальні, місцеві засоби.
- Профілактика: вакцинація (після 50-60 років), зміцнення імунітету.