Сіалоаденіт
Сіалоаденіт — це запальне захворювання, що зачіпає слизову оболонку та залози слинних проток, що призводить до неприємних симптомів та обмежує звичні функції жування та ковтання. Незважаючи на те, що цей стан може бути неприємним і навіть болючим, розуміння його причин, симптомів та методів лікування може допомогти зняти дискомфорт пацієнтів та запобігти можливим ускладненням. Давайте детальніше розберемо, що ж таке сіалоаденіт, які його причини та симптоми, які заходи передбачає діагностика та профілактика, а також хто лікує і як лікувати сіалоаденіт.
Що таке сіалоаденіт і чим небезпечний
Сіалоаденіт — це інфекційне запалення м'яких тканин дна порожнини рота із залученням суміжних анатомічних областей, включаючи м'які тканини надпід'язичної області, дно порожнини рота, під'язичну та піднещелепну область. Воно може бути як гострим, так і хронічним. У деяких випадках запалення може призвести до утворення абсцесу, що при недостатньому або несвоєчасному лікуванні може спричинити зараження крові (сепсис) і призвести до смерті.
Причини та ознаки захворювання
Захворіти на сіалоаденіт може кожна людина. Найчастіше ця хвороба зустрічається у дорослих людей віком від 50 років. Рідше її діагностують у дітей у перші тижні життя, а також у людей, які проходять відновлення після операції та тих, хто страждає від зневоднення, недоїдання та імунодефіциту. Ось докладніша інформація про причини сіалоаденіту:
- Зневоднення. Недостатній рівень рідини в організмі може призвести до згущення слини та утруднення її відтоку зі слинних залоз, що сприяє розвитку запалення.
- Прийом певних ліків. Деякі медикаменти, такі як діуретики, антигістамінні препарати та бета-блокатори, можуть спричинити сухість у роті та зниження виділення слини, що створює сприятливе середовище для розвитку запалення слинних залоз.
- Вірусні інфекції. Наприклад, епідемічний паротит може спричинити запалення слинних залоз, особливо паротидних, що знаходяться з обох боків обличчя.
- Бактеріальні інфекції. Запалення може виникнути через блокування потоку слини через наявність каменів у протоці (калькульозний сіалоаденіт) або його звуження, що створює сприятливі умови для розмноження бактерій.
- Аутоімунні захворювання. Наприклад, синдром Шегрена, коли імунна система реагуэ сама на себе, може викликати сіалоаденіт підщелепної слинної залози.
Сіалоаденіт може бути зосереджений у різних галузях — під язиком, під щелепою, ближче до вуха та ін. Також розрізняють серозну та гнійну форми. У першому випадку стан пацієнта залишається в межах норми, у той час як у другому супроводжується значним підвищенням температури тіла, гострим болем при ковтанні, сильним набряком та запамороченнями.
Симптоми сіалоаденіту
Симптоми сіалоаденіту можуть значно відрізнятися залежно від тяжкості захворювання. До загальних ознак можна віднести:
- постійне відчуття сухості у роті;
- біль, зміна кольору та розміру залоз;
- лихоманка;
- зменшення слиновиділення;
- набряклість щік або шиї.
Симптоми сіалоаденіту яскраво виражені, тому їх важко не помітити чи сплутати з іншими станами. Вони потребують постійного спостереження та медичного втручання.
Діагностика
Для діагностики сіалоаденіту лікар проводить огляд області підщелепного простору та оцінює стан слинних залоз. Він звертає увагу на ознаки запалення, такі як почервоніння, набряклість, біль, а також перевіряє функцію слинних залоз. Лікар може обмацати область підщелепного простору, щоб виявити збільшення розмірів чи болючість слинних залоз, що є першою ознакою запалення. У разі підозри на інфекцію лікар може призначити лабораторні аналізи, такі як аналіз крові або аналіз мокротиння, щоб виявити ознаки запалення або інфекції.
У разі, якщо клінічні ознаки неоднозначні або потрібна точніша оцінка області підщелепного простору, можуть бути призначені УЗД та КТ. Цей метод забезпечує більш детальне зображення м'яких тканин і допоможе виявити запалення або інші патології в слинних залозах.
Профілактика
Профілактика сіалоаденіту передбачає відмову від куріння, помірне вживання алкоголю, правильне харчування, а також регулярний гігієнічний догляд за порожниною рота, включаючи щоденне чищення зубів, використання зубної нитки та полоскання рота. Крім того, важливо уникати зневоднення організму, справно споживаючи денну норму води.
Медикаментозне лікування сіалоаденіту
Після отримання результатів діагностичних тестів стоматолог зможе визначити наявність хвороби та розробити протокол лікування сіалоаденіту залежно від тяжкості стану пацієнта
Медикаментозне лікування сіалоаденіту передбачає прийом антибіотиків, які мають ефекти на першій стадії терапії. Як допоміжні засоби для комплексної терапії рекомендують підтримувати водний баланс, стимулювати продукування слини, прикладати компреси та робити масажі.
У деяких складних випадках може знадобитися внутрішньовенне введення препаратів. Сольовий розчин у їхньому складі дозволяє уникнути зневоднення, а антибіотики боряться зі збудником патології.
Якщо лікування сіалоаденіту препаратами не дає результатів, вдаються до хірургічного втручання.