Домперидон-стома таб 10мг №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОМПЕРИДОН-СТОМА

Склад:

діюча речовина: домперидон;

1 таблетка містить домперидону 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з двоопуклою поверхнею.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються у разі функціональних шлунково-кишкових розладів. Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03F A03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Домперидон – антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначились у мозку, вказують на переважно переферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при внутрішньому застосуванні домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 30-60 хв. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15 %) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту слід приймати домперидон за 15-30 хв до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Біодоступність при пероральному прийомі лікарського засобу зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. При пероральному прийомі лікарського засобу після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під кривою залежності концентрації від часу (AUC) дещо збільшується.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хв (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким же, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91-93 % зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою лікарського засобу, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості лікарського засобу проникають крізь плаценту.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичним інгібітором показали, що CYP3A4 є головною формою цитохрому Р450, залученою до N-деалкілування, а CYP3A4, СУР1А2 та СУР2Е1 беруть участь в ароматичному гідроксилюванні домперидону.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31 % та 66 % від пероральної дози. Виділення лікарського засобу у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7-9 годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48 годин.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до домперидону або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

Пролактин-секреторна пухлина гіпофіза (пролактинома).

Порушення функції печінки та/або нирок.

Хворим з відомою пролонгацією інтервалу QT, що лежить в основі порушень або захворювань з боку серця.

Печінкова недостатність.

Не застосовувати ДОМПЕРИДОН-СТОМА, якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації.

Протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3А4, лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. Домперидон не слід приймати одночасно разом з антацидними та антисекреторними лікарськими засобами, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.

Домперидон метаболізується переважно за допомогою CYP3А4. Результати досліджень in vitro та результати досліджень у людей свідчать, що при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які значною мірою пригнічують цей фермент, може виникнути підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

В окремих дослідженнях фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії in vivo при одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину було підтверджено, що у здорових добровольців ці лікарські засоби значним чином пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3А4.

При одночасному застосуванні домперидону в дозі 10 мг 4 рази на добу та кетоконазолу в дозі 200 мг двічі на добу спостерігається подовження інтервалу Qtс у середньому на 9,8 мсек; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5 мсек.

При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал Qtс у період спостереження подовжувався у середньому на 9,9 мсек, діапозон окремих значень становив від 1,6 до 14,3 мсек. Рівноважні значення С_max і AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережувальний ефект Qtс невідомий. У цих дослідженнях у разі монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал Qtс подовжувався у середньому на 1,6 мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мсек (дослідження еритроміцину), тоді як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводило до збільшення інтервалу Qtс у період спостереження на 3,8 та 4,9 мсек відповідно.

Теоретично, оскільки ДОМПЕРИДОН-СТОМА чинить прокінетичну дію на шлунок, це може впливати на всмоктування пероральних лікарських засобів, що застосовуються одночасно, зокрема на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, супутнє застосування домперидону не впливало на рівні цих лікарських засобів у крові.

Прикладом лікарських засобів, що інгібують цитохром CYP3A04, можуть бути протигрибкові лікарські засоби азолового ряду (флуконазол*, інтраконазол, кетоконазол*, вориконазол*), антибіотики групи макролідів (кларитроміцин*, еритроміцин*), інгібітори ВІЛ-протеази (ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір, саквінавір), антагоністи кальцію (дилтіазем, верапаміл), аміодарон*, апрепітант, нефазодон, телітроміцин*.

*- пролонгують інтервал QTc.

ДОМПЕРИДОН-СТОМА можна також поєднувати з:

- нейролептиками, дію яких він підсилює;

- дофаміненергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Можливі взаємодії з іншими лікарськими засобами

Основний метаболічний шлях домперидону опосередковується CYP3A04. Дані досліджень in vitro та in vivo свідчать, що супутнє застосування лікарських засобів, які значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до зростання рівнів домперидону у плазмі крові. Супутнє застосування домперидону із потужними інгібіторами CYP3A04, здатними спричинити подовження інтервалу QT, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Слід з обережністю застосовувати домперидон одночасно із потужними інгібіторами CYP3A04, які не спричинили подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій.

Слід з обережністю застосовувати домперидон із лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT, і за пацієнтами потрібно пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. До таких лікарських засобів належать, наприклад: антиаритмічні лікарські засоби класу IА; антиаритмічні лікарські засоби класу III; нейролептичні лікарські засоби; антидепресанти; антибіотики ; протигрибкові лікарські засоби; протималярійні лікарські засоби; шлунково-кишкові засоби; лікарські засоби, що застосовуються при онкологічних захворюваннях; а також папаверин, аденозину фосфат, вазопресин тощо. Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Особливості застосування.

Якщо у пацієнта нудота і блювання зберігаються більше 48 годин, необхідно звернутися до лікаря. ДОМПЕРИДОН-СТОМА не рекомендується при захитуванні.

Явища з боку серця.

ДОМПЕРИДОН-СТОМА слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або пацієнтам з наявним захворюванням серця або із захворюванням серця в анамнезі. Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій (див. розділ «Побічні реакції»). Ці дослідження свідчать про те, що ризик тяжких шлуночкових аритмій може бути вищим у пацієнтів віком понад 60 років або при пероральному застосуванні доз лікарського засобу більше 30 мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати ДОМПЕРИДОН-СТОМА пацієнтам літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом ДОМПЕРИДОН-СТОМА слід проконсультуватися з лікарем.

У разі появи ознак та симптомів, які можуть бути пов’язані з серцевою аритмією, лікування домперидоном слід припинити та звернутися за консультацією до лікаря.

Антацидні або антисекреторні лікарські засоби не слід приймати одночасно з лікарським засобом ДОМПЕРИДОН-СТОМА, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні лікарський засіб ДОМПЕРИДОН-СТОМА слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні лікарські засоби — після їди.

Застереження.

Лікарський засіб ДОМПЕРИДОН-СТОМА містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати лікарський засіб.

Застосування з кетоконазолом.

У ході досліджень взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалося подовження QT-інтервалу. Хоча значення цього дослідження чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Відповідно до директиви ICH E14, було проведено дослідження з ретельним вивченням інтервалу QT у здорових осіб. Подовження інтервалу QT, яке спостерігали у дослідженні при застосуванні домперидону, згідно з рекомендованим режимом дозування у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на добу), не має клінічного значення. Через підвищений ризик шлуночкової аритмії домперидон не рекомендується застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема Qtс, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або у пацієнтів із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія підвищують проаритмогенний ризик.

Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із фактором ризику пролонгації інтервалу QT, включаючи гіпокаліємію, тяжку гіпомагніємію, органічні захворювання серця, одночасний прийом лікарських засобів, які подовжують інтервал QT.

Домперидон необхідно призначити дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі домперидону залишається сприятливим.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Тому ДОМПЕРИДОН-СТОМА у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти з грудним молоком, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1 % від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають ДОМПЕРИДОН-СТОМА, варто утриматися від годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи побічну дію з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

ДОМПЕРИДОН-СТОМА рекомендується приймати перорально до їди. При прийомі лікарського засобу після їди абсорбція уповільнюється. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі і діти віком від 16 років: 1 таблетка (10 мг) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 3 таблетки (30 мг).

Максимальна тривалість лікування – 48 годин без консультації лікаря.

Діти.

Лікарський засіб застосовувати для лікування дітей віком від 16 років.

Домперидон потрібно призначити дітям у найнижчій ефективній дозі.

Передозування.

Симптоми: ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні розлади, особливо у дітей.

Лікування: специфічного антидоту домперидону немає, однак у випадку значного передозування рекомендується промивання шлунка протягом 1 години після прийому лікарського засобу та застосування активованого вугілля, а також пильний нагляд за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні лікарські засоби, засоби для лікування хвороби Паркінсона або антигістамінні лікарські засоби з антихолінергічними властивостями можуть бути ефективними для контролю за екстрапірамідними реакціями.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, ажитація, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, екстрапірамідні розлади, безсоння, спрага, судоми, млявість, сонливість, акатизія.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT, значущі шлуночкові аритмії.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті; короткочасні кишкові спазми; діарея; гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль; регургітація; зміна апетиту; нудота; печія; запор.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

З боку шкіри тапідшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміна лабораторних показників: відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня пролактину в крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. Така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. АТ «СТОМА», Україна.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

61105, Україна, м. Харків, вул. Ньютона, 3.