Лагофтальм
Є різні типи офтальмологічних проблем, причому не всі вони безпосередньо пов'язані із зором. У тому числі хвороба, яка приносить серйозний дискомфорт і може загрожувати відкладеними наслідками - лагофтальм.
Що таке лагофтальм
Лагофтальм – це захворювання, у якому око неспроможне повністю закритися. Нормальний процес закриття вкрай важливий підтримки здоров'я очей, їх захисту від впливу зовнішніх чинників (пилу, вітру, інфекцій, інших подразників і загроз). Залежно від причин, патологія стосується одного або одразу обох очей.
Причини захворювання
Перш ніж лікувати лагофтальм, необхідно зрозуміти, яка саме причина спровокувала її розвиток. Серед основних факторів такі:
- Параліч лицьового (трійчастого) нерва. Одна з найпоширеніших причин розвитку лагофтальму. Стан виникає при запаленні, травмі чи інших факторах, що впливають на функцію нерва.
- Травми, хірургічні втручання. Травми або операції, проведені в області ока, можуть пошкодити м'язи та нерви, що спричиняє лагофтальм.
- Синдром нестачі сліз. У людей із цим синдромом недостатньо сліз, що призводить до сухості очей, ускладнює їхнє закриття, викликає лагофтальм.
- Захворювання слізних залоз. Провокуючими факторами для лагофтальму є захворювання типу дакріоциститу (запалення слізного мішка) або пухлини в області слізних залоз.
Також причина нещільного закриття ока при лагофтальмі буває викликана механічними проблемами. З появою пухлин, кіст, інших утворень у цій галузі повіка не може повноцінно пуститися і розвивається лагофтальм.
Симптоми та діагностика лагофтальму
Характер та кількість симптомів безпосередньо залежать від причин, що викликали лагофтальм. У більшості випадків при лагофтальмі спостерігається:
- неможливість повного закриття;
- сухість очей;
- почуття роздратування, загальний дискомфорт;
- підвищена чутливість до світла;
- погіршення зору.
Щоб точно діагностувати лагофтальм, лікар-офтальмолог використовує такі методи:
- Медичний огляд. Лікар оглядає уражену ділянку, оцінює ступінь закриття, збирає анамнез для виявлення можливих причин лагофтальму.
- Інструментальні дослідження. Часто застосовуються магнітно-резонансна томографія та комп'ютерна томографія, що дозволяють визначити структурні зміни.
- Функціональні тести. Їх проводять для аналізу та оцінки м'язової активності, а також рівня іннервації очей при лагофтальмі.
- Дослідження слізної системи. Якщо підозрюється порушення у слізній системі, можуть бути проведені тести на оцінку сльозотечі.
Кожен випадок лагофтальму індивідуальний, тому діагностичні методи підбираються відповідно до конкретної ситуації пацієнта. Від правильного визначення причин, своєчасності поводження, чіткості виконання рекомендацій офтальмолога залежить швидкість та успіх лікування лагофтальму.
Медикаментозне лікування лагофтальму
Медикаментозне лікування лагофтальму допомагає покращити стан ока, зменшити ризик інфекцій, запобігти сухості слизових.
Консервативна терапія демонструє ефективність лише у певних випадках лагофтальму. При механічному характері (основний провокуючий фактор, що викликає лагофтальм) лікування – виключно хірургічне.
Основні типи препаратів при лагофтальмі:
- Штучні сльози. Вони сприяють нормальному зволоженню очей, запобігають надмірній сухості, що особливо важливо при нещільному закритті повік. Часто у подібних медикаментах також містяться сильні захисні та зволожуючі компоненти.
- Ліки у формі гелів, мазей. Завдяки своїй густій текстурі вони забезпечують щільний захисний шар і сприяють високому зволоженню висушених слизових лагофтальмом. Засоби запобігають надмірному випаровуванню сліз, забезпечуючи комфорт пацієнта з лагофтальмом.
- Протимікробні краплі. При лагофтальмі, особливо якщо існує ризик інфекції через недостатнє закриття ока, лікар може рекомендувати протимікробні краплі для запобігання бактеріальним або вірусним інфекціям.
- Препарати, що стабілізують слізну плівку. Деякі ліки покращують структуру, стабільне збереження слізного плівкового шару, тим самим підтримуючи нормальне виконання функцій очей.
- Засоби, що підвищують тонус м'язів. Якщо причина лагофтальму в різних порушеннях роботи м'язів, такі медикаменти дозволяють зміцнити їх, нормалізуючи загальну ситуацію.
Окрім консервативних методів та оперативного втручання у лікуванні лагофтальму застосовують фізіотерапію з регулярним виконанням спеціальних вправ для тренування м'язів повік.
Іноді рекомендовані ін'єкції ботулотоксину, що викликають параліч верхньої повіки, щоб слабкі м'язи могли відпочити та відновитися.
Перед прийомом будь-яких препаратів обов'язково проконсультуйтеся з офтальмологом. Лікар зможе оцінити особливості вашого випадку, визначити причину порушень, підібрати ефективний для вас план лікування.
