МОКСЕТЕРО ТАБ П/О 400МГ №10

Показания

Лечение следующих бактериальных инфекций, вызванных чувствительными к моксифлоксацину микроорганизмами, у пациентов в возрасте от 18 лет. Моксетеро следует назначать только тогда, когда применение антибактериальных средств, которые обычно рекомендуют для начального лечения следующих инфекций, нецелесообразно или когда указанное лечение было неэффективным.

• Острый бактериальный синусит (диагностирован с высокой степенью вероятности).

• Обострение хронического обструктивного заболевания легких, включая бронхитом (диагностировано с высокой степенью вероятности).

• Негоспитальная пневмония, за исключением внебольничной пневмонии с тяжелым течением.

• Воспалительные заболевания органов малого таза легкой и средней степени тяжести (включая инфекционное поражение верхнего отдела половой системы у женщин, в том числе сальпингит и эндометрит), не ассоциированных с тубоовариального абсцессом или абсцессами органов малого таза. Таблетированная форма моксифлоксацина не рекомендуется для применения в качестве монотерапии при воспалительных заболеваниях органов малого таза легкой и средней степени тяжести, но может применяться в комбинации с другими соответствующими антибактериальными средствами (например, цефалоспоринами) из-за растущей резистентности Neisseria gonorrhoeae к моксифлоксацину (за исключением моксифлоксацинрезистентних штаммов N. gonorrhoeae).

Таблетированную форму моксифлоксацина можно применять для окончания курса лечения, в котором стартовая терапия парентеральной форме моксифлоксацина была эффективной и была назначена по таким показаниям:

• внебольничная пневмония;

• осложненные инфекции кожи и подкожных структур.

Таблетированная форма моксифлоксацина не рекомендуется для стартового лечения любых инфекций кожи и подкожных структур или в случае тяжелого течения внебольничной пневмонии.

Следует обратить внимание на официальные инструкции по надлежащему применению антибактериальных средств.

Противопоказания

• Відома гіперчутливість до моксифлоксацину або до інших хінолонів чи будь-якої з допоміжних речовин препарату.

• Вік пацієнта до 18 років.

• Вагітність або період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

• Захворювання сухожиль, пов’язані з лікуванням хінолонами, в анамнезі.

У ході досліджень після застосування моксифлоксацину спостерігалися зміни в електрофізіології серця у вигляді подовження інтервалу QT. Тому з міркувань безпеки препарат протипоказаний пацієнтам з:

• вродженим або діагностованим набутим подовженням інтервалу QT;

• порушеннями електролітного балансу, зокрема при нескоригованій гіпокаліємії;

• клінічно значущою брадикардією;

• клінічно значущою серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка;

• симптоматичними аритміями в анамнезі.

Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які подовжують інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У зв’язку з обмеженими клінічними даними застосування препарату також протипоказано пацієнтам з порушенням функції печінки (клас C за класифікацією Чайлда-П’ю) та пацієнтам з підвищеним рівнем трансаміназ (у 5 разів вище верхньої межі норми).