При значному передозуванні або при випадковому застосуванні внутрішньо можуть виникати такі симптоми: мідріаз, нудота, блювання, ціаноз, підвищення температури, спазми, тахікардія, аритмія, пальпітація, серцево-судинна недостатність, артеріальна гіпертензія, задишка, дихальні розлади, набряк легень, зупинка серця, підвищене потовиділення, ажитація, відчуття страху, судоми, блідість, міоз, гіпосмія, галюцинації, психічні розлади, фізичний дискомфорт; дуже рідко – пригнічення функцій центральної нервової системи (ЦНС), що проявляється сонливістю, зниженням температури тіла, брадикардією, артеріальною гіпотензією, колапсом, шоком, дихальними розладами, апное, втратою свідомості з можливим розвитком коми.
До клінічних проявів передозування у дітей належать симптоми з боку ЦНС: судоми та кома, галюцинації, брадикардія, апное, артеріальна гіпертензія, що змінюється гіпотензією.
Невідкладні заходи: у випадку підозрюваного передозування оксиметазоліном необхідна термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії. Необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля, штучна вентиляція легень за необхідності. У випадку артеріальної гіпертензії необхідне застосування вазодилататорів (фентоламін, нітропрусид натрію). Не слід застосовувати вазопресорні засоби. У разі необхідності при збудженні призначати бензодіазепіни, протисудомну терапію проводити бензодіазепінами та/або барбітуратами. У тяжких випадках може виникнути необхідність в інтубації трахеї та штучній вентиляції легень.